У Держдумі РФ визнали масове зубожіння росіян

Джерело: TMT

Попри офіційні дані Росстату про зростання доходів населення, росіяни фактично “збідніли”, заявив російський депутат Держдуми Микола Ареф’єв. За його словами, підвищення зарплат відбувається лише в оборонно-промисловому комплексі, тоді як у бідних регіонах рівень оплати праці не змінюється.

Ціни стрімко зростають, народ зубожів. Вони зараз хваляться, що середня зарплата піднялася до 100 тисяч рублів. Ну, піднялася, а ціни наскільки зросли? У результаті народ лише втрачає, — сказав Ареф’єв. —  Зарплата до 100 тисяч зростає далеко не в усіх. Це лише оборонно-промисловий комплекс і армія, там її підвищують. А я бачу у своєму злиденному регіоні, у Калмикії, зарплата як стояла, так і стоїть, зовсім не росте. А ціни і в Москві, і в Калмикії зростають однаково, — додав депутат.

Він зазначив, що такого рівня майнового розшарування, як у Росії, “немає більше ні в одній країні світу”, однак російська влада не намагається це змінити.

Плани уряду з 2026 року запровадити новий податок — “технологічний збір” на техніку та електроніку як імпортного, так і російського виробництва — Ареф’єв назвав “пошуком грошей у кишенях бідного народу”.

Якщо хочете соціального вибуху — отримаєте, — попередив депутат.

За даними Росстату, доходи росіян нібито зростають, тоді як рівень бідності знижується. Попри це, 31% росіян скаржаться, що їм не вистачає грошей навіть на їжу, а дві третини зізнаються, що не мають жодних заощаджень. Через інфляцію 68% споживачів шукають знижки та акції, 58% відмовляються від частини товарів, які раніше купували.

Крім того, 57% намагаються знайти дешевші аналоги, тоді як майже половина обирає магазини низьких цін або просто рідше ходить за покупками.

Нагадаємо, зниження темпів зростання російської економіки, котрі цього року стали майже нульовими, набуло “некерованого” характеру, заявив Олександр Шохін — голова Російського союзу промисловців і підприємців, найбільшого в країні бізнес-об’єднання з мільярдерами зі списку Forbes у складі правління.

Раніше у СЗРУ наголосили, що бюджетна ситуація в РФ демонструє повний провал фінансового планування. Зокрема лише за липень дефіцит федерального бюджету РФ сягнув одного трильйона рублів, при тому, що на весь рік планувалося 1,2 трлн. У результаті за півтора місяця дефіцит зріс із затверджених 3,8 трлн до майже 5 трлн рублів. Відповідно, така динаміка не лише підриває макроекономічну стабільність, а й створює додатковий інфляційний тиск, про який відкрито попереджає навіть Центробанк РФ.

Водночас ситуацію ускладнює те, що російська економіка фактично розділена на дві частини. Військово-промисловий комплекс отримує стабільне й щедре фінансування, не залежить від високих ставок і дорогих кредитів, живучи завдяки держконтрактам та авансам. Натомість цивільний сектор – основний донор бюджетних надходжень – змушений скорочувати виробництво та персонал, що ще більше виснажує внутрішній ринок.

У результаті ресурсна база країни перерозподіляється на користь війни, тоді як виробництво споживчих товарів занепадає.

  • Російський автозавод BNM у Брянську, котрий мав налагодити серійний випуск копій китайських фургонів під маркою BNM Model 1, зупинив виробництво слідом за Павловським автобусним заводом (ПАЗ).
  • Західні санкції, запроваджені через повномасштабну війну РФ проти України, завадили росіянам ввести в експлуатацію синхротрон “Сибірського кільцевого джерела фотонів”, який мали запустити 31 грудня 2024 року.
  • Журналісти зʼясували, що розкішні автомобілі потрапляють до Росії попри західні санкції, зокрема через кавказькі країни.
  • Велика Британія ввела санкції проти 10 російських кораблів із так званого “тіньового флоту”.
  • Бюро ЄС із боротьби з шахрайством (OLAF) ініціювало розслідування щодо можливого реекспорту російської нафти через турецькі порти до країн ЄС.

Військовий оглядач Джуліан Рьопке повідомив про локальний прорив української лінії оборони. Російські війська змогли просунутися на вісім кілометрів і захопити кілька сіл.

Міністерство фінансів США оголосило про тимчасове послаблення санкцій проти Сирії, яке триватиме шість місяців. Це рішення стало прямим наслідком історичного візиту президента Сирії Ахмеда аль-Шараа до Білого дому.

Туреччина, Сполучені Штати та низка арабських країн об’єднали зусилля у дипломатичному процесі. Вони прагнуть забезпечити безпечний вихід для приблизно 200 бойовиків ХАМАС.

Партія звинуватила владу у цинічних корупційних схемах, які діяли у найскладніший час війни, назвавши це проявом “грошей на крові”.

“Если будет такой, как Свинарчук, я считаю, президент должен уйти в отставку” – ці слова були сказані тоді ще кандитатом у президенти України Володимиром Зеленським журналістам РБК-Україна навесні 2019 року. Через 6 років, з украй млявої реакції вже президента України Володимира Зеленського на записи НАБУ про “його Свинарчука” Тимура Міндіча можна зробити висновок, що Володимир Зеленський є справжнім господарем свого слова: хоче – дає слово, хоче – забирає назад.