У галактиці знайшли сім аномальних зірок. Вчені не виключають, що це ознаки сфер Дайсона
Джерело: CNN
У Чумацькому Шляху виявили сім зірок, що випромінюють тепло в інфрачервоному діапазоні, яке наразі неможливо пояснити жодним відомим природним процесом. Вчені припускають, що ці сигнали можуть бути слідами гіпотетичних “сфер Дайсона” – технологій, які використовують всю енергію зорі.
Ідею про такі мегаструктури ще в 1960-х запропонував британсько-американський фізик Фрімен Дайсон. Він вважав, що цивілізація, яка досягла високого технічного рівня, рано чи пізно почне використовувати всю енергію свого сонця. Для цього вона могла б збудувати гігантську оболонку навколо зірки – не суцільну кулю, а рій об’єктів на орбіті, який уловлює випромінювання.
Ідея отримала широку популярність у науковій фантастиці, але й стала предметом серйозних пошуків серед науковців, зокрема в Інституті SETI та Fermilab.
Нове дослідження, опубліковане у журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, зосередилось на аналізі 5 мільйонів зірок у межах 1000 світлових років від Землі. Група дослідників з Уппсальського університету (Швеція) вивчала архівні дані телескопів WISE, Gaia та 2MASS. Після фільтрації можливих джерел помилок залишилося сім червоних карликів, інфрачервоне світіння яких не вдається пояснити.
“Це можуть бути сфери Дайсона, бо поведінка джерел збігається з нашими моделями. Але це також можуть бути інші, поки незрозумілі явища”, – сказав автор дослідження Матіас Суазо.
У гру вступає наукова обережність: потрібно виключити все інше – наприклад, молоді зірки з уламками навколо, або помилкові накладення фонового випромінювання. Частину таких пояснень вже озвучили інші дослідники: в альтернативній статті троє з семи зірок вважають гарячими галактиками, замаскованими пилом.
Втім, навіть якщо ці сигнали – не “сфери Дайсона”, сам факт їхньої аномальності вартий уваги. Вони можуть вказувати на рідкісні події, як-от зіткнення планет, і відкривати нові розділи у зоряній фізиці.
Ідея Дайсона – це не стільки “пошук прибульців”, скільки спроба зрозуміти межі технологічного розвитку у Всесвіті. Сам вчений був скептиком і не вірив, що побачить щось подібне за життя. Він помер у 2020-му, залишивши по собі не лише гіпотезу мегаструктур, а й слід у понад десяти галузях науки.
“Краще помилятись, ніж бути розпливчастим”, – казав Дайсон. Його ідея надихнула не лише фізиків, а й письменників, соціальних критиків та футуристів. І хоч на будівництво таких структур не вистачить і всього Юпітера, питання про розумне життя у Всесвіті залишається відкритим. І тепер у нас є хоча б сім точок, з яких варто почати шукати відповідь.
- Наприкінці травня китайська приватна космічна компанія Beijing Space Epoch Technology оголосила про успішні випробування багаторазової ракети-носія та її повернення. Відтак, Китай готується приєднатися до США, де компанія Ілона Маска SpaceX уже майже десятиліття використовує багаторазові ракети.
Російський дрон поцілив в зупинку громадського транспорту в Херсоні, внаслідок чого постраждали четверо людей.
Британський співак Гаррі Стайлз встановив новий рекорд Книги рекордів Гіннеса за найдовшу серію концертів на лондонському стадіоні “Вемблі”. Артист провів 12 концертів із повністю розпроданими квитками в межах туру “Together, Together”, перевершивши попереднє досягнення гурту Coldplay.
Гобелен із Байо вперше майже за тисячу років повернувся до Великої Британії. Артефакт таємно доставили з Франції до Лондона, де його готують до виставки в Британському музеї.
Кількість випадків безпліддя серед жінок у світі до 2036 року може зрости майже до 80 мільйонів. Це майже у 1,5 раза більше, ніж у 2023 році, а основною причиною дослідники називають відкладене материнство. Про це йдеться в дослідженні, опублікованому в журналі The Lancet.
У Музеї Бойманса – ван Бенінгена в Роттердамі відкрили незвичну інсталяцію на честь нідерландського художника Віма Т. Схіпперса. Один із залів музею вкрили приблизно 360 кілограмами арахісової пасти, відтворивши його відому роботу “Підлога з арахісової пасти”, яку митець задумав у 1962 році, а вперше представив публіці у 1969-му.