У Харкові внаслідок ракетної атаки 2 січня збільшилася кількість постраждалих
Джерело: Харківська обласна прокуратура у Telegram.
Число постраждалих в Харкові через ракетний удар 2 січня зросло. Постраждали 63 людини. За інформацією прокуратури, до лікарів звернулася 23-річна жінка, яка отримала акуботравму (контузію).
Раніше в прокуратурі повідомляли, що серед постраждалих було п’ятеро дітей, а також була зафіксована одна смерть.
За даними місцевої влади, ворог завдав удару по центральній частині Харкова, зокрема Шевченківському районі, 2 січня близько 7:30.
Зауважимо, протягом 2 січня війська РФ масовано атакували Україну ударними безпілотниками та ракетами. Більшість ворожих цілей збито. Противник застосував 135 засобів повітряного нападу: ракети різних типів та ударні БпЛА. Окрім того, уночі 2 січня окупанти випустили по Україні 35 ударних БпЛА. Всі було знищено.
Тоді як 29 грудня війська РФ здійснили наймасованішу повітряну атаку по Україні, випустивши загалом 158 повітряних цілей. Більшість із них вдалось збити.
- Президент України Володимир Зеленський прокоментував чергову масштабну ракетну атаку РФ по Україні.
- Президент Литви Ґітанас Науседа прокоментував сьогоднішню масовану атаку РФ на Україну й зазначив, що Україні потрібно більше систем протиповітряної оборони.
- Широкомасштабна ракетна атака Росії на Україну 2 січня коштувала приблизно 620 мільйонів доларів.
4 червня президент Володимир Зеленський оприлюднив відкритий лист до глави Росії Володимира Путіна, у якому заявив про готовність до переговорів щодо завершення війни та припинення вогню.
Президент Володимир Зеленський заявив, що українська розвідка має дані про наміри Росії продовжувати війну проти України щонайменше до 2028 року та розглядає можливість втягування в конфлікт Білорусі.
4 червня, під час зустрічі з керівниками міжнародних інформаційних агентств, глава РФ Володимир Путін зроби низку суперечливих заяв, зокрема розповідаючи про наступ російських військ по всій лінії фронту, готовність вдарити “Орєшником” по міській інфраструктурі та водночас закликаючи Україну до переговорів “на основі компромісів”.
Єврокомісар із внутрішніх справ Магнус Бруннер заявив, що ініціативу окремих країн ЄС стосовно виключення українських чоловіків призовного віку з переліку осіб з програми тимчасового захисту, підтримує насамперед Україна.
Усі члени Європейського Союзу домовилися розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо відкриття першого кластера у межах процесу вступ до блоку.