У Харкові внаслідок ракетної атаки 2 січня збільшилася кількість постраждалих
Джерело: Харківська обласна прокуратура у Telegram.
Число постраждалих в Харкові через ракетний удар 2 січня зросло. Постраждали 63 людини. За інформацією прокуратури, до лікарів звернулася 23-річна жінка, яка отримала акуботравму (контузію).
Раніше в прокуратурі повідомляли, що серед постраждалих було п’ятеро дітей, а також була зафіксована одна смерть.
За даними місцевої влади, ворог завдав удару по центральній частині Харкова, зокрема Шевченківському районі, 2 січня близько 7:30.
Зауважимо, протягом 2 січня війська РФ масовано атакували Україну ударними безпілотниками та ракетами. Більшість ворожих цілей збито. Противник застосував 135 засобів повітряного нападу: ракети різних типів та ударні БпЛА. Окрім того, уночі 2 січня окупанти випустили по Україні 35 ударних БпЛА. Всі було знищено.
Тоді як 29 грудня війська РФ здійснили наймасованішу повітряну атаку по Україні, випустивши загалом 158 повітряних цілей. Більшість із них вдалось збити.
- Президент України Володимир Зеленський прокоментував чергову масштабну ракетну атаку РФ по Україні.
- Президент Литви Ґітанас Науседа прокоментував сьогоднішню масовану атаку РФ на Україну й зазначив, що Україні потрібно більше систем протиповітряної оборони.
- Широкомасштабна ракетна атака Росії на Україну 2 січня коштувала приблизно 620 мільйонів доларів.
Перший транш кредиту ЄС для України більше не включатиме 5,9 мільярда євро оборонного фінансування виробництва безпілотників, а натомість покриє 3,2 мільярда євро бюджетної підтримки.
Вже цього місяця Данія передасть Україні 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Партнери зреагували на запит Києва та переспрямували частину фінансування з боєприпасів короткої дальності на далекобійні артилерійські рішення.
Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.
У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.
Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.