У Канаді помер історик та співзасновник «Літопису УПА» Петро Потічний

На 97-му році життя відійшов у засвіти Петро-Йосип Потічний – український історик, політолог, громадський діяч діаспори, професор-емерит Університету Мак-Мастера та співзасновник унікального видавничого проєкту “Літопис УПА”.

Про смерть науковця повідомив історик та журналіст Вахтанг Кіпіані.

Джерело: Вахтанг Кіпіані

Петро Потічний народився 2 червня 1930 року в селі Павлокома (нині територія Польщі). Його дитинство було трагічним: у 1941 році радянські спецслужби заарештували та стратили його батька, а у 1945 році під час різанини в Павлокомі, вчиненої загоном Армії Крайової, загинули сотні українських односельців.

У віці 14 років Петро Потічний вступив до лав Української повстанської армії, де служив у сотні “Громенка” під псевдонімами “Малий” та “Воробчик”. Брав активну участь у боротьбі проти радянської влади, а у 1947 році разом із побратимами здійснив прорив до зони американської окупації в Німеччині, згодом отримавши політичний притулок у США.

Служив у Корпусі морської піхоти США, був учасником Корейської війни. Після демобілізації розпочав академічну кар’єру, здобувши ступінь доктора філософії з політичних наук у Колумбійському університеті.

Більшу частину свого наукового життя Петро Потічний присвятив вивченню української історії та політології, працюючи в Університеті Мак-Мастера (Канада).

Головною справою свого життя він вважав заснування та розвиток видавничого проєкту “Літопис УПА”. Завдяки його зусиллям та зусиллям однодумців було впорядковано та видано десятки томів документів і спогадів про діяльність українського визвольного руху, що стали фундаментальним джерелом для дослідників.

Окрім наукових праць з політології та історії Східної Європи, Петро Потічний був автором книги спогадів “Моя дорога” та історичних досліджень про власне село та долю батька.

За вагомий внесок у збереження історичної пам’яті у 2008 році був нагороджений орденом “За заслуги” III ступеня.

У січні–серпні 2026 року російські цивільні аеропорти 2860 разів запроваджували обмеження на роботу через загрозу безпілотників. Це у 4,5 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року.

На території Латвії виявили іноземний безпілотник, який, імовірно, залетів у повітряний простір країни 18 жовтня.

Позаштатний радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій “Флеш” Бескрестнов заявив, що Україна фізично не може використовувати комерційний Starlink для далекобійних ударів безпілотниками.

У Франції в суботу, 24 жовтня, сотні тисяч людей вийшли на вулиці, протестуючи проти зростання вартості життя та поглиблення нерівності. Переважно мирні демонстрації ввечері переросли в сутички з поліцією в Парижі, Марселі та інших містах, попри масштабну операцію сил безпеки.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 24 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 117 бойових зіткнень.