У Китаї з в’язниці звільнили журналістку, засуджену за репортажі про COVID-19
Джерело: NHK
Громадянка Китаю Чжан Чжань, яка була ув’язнена за висвітлення спалаху коронавірусу в місті Ухань, була звільнена після відбуття покарання.
Скриншот: Youtube
У 2020 році Чжан, колишній адвокат із Шанхаю, приїхала до Уханя, розташованого у китайській провінції Хубей. Звідти публікувала в Інтернеті розповіді громадян з перших вуст про життя під час пандемії. Вона також поділилася повідомленнями про реакцію влади на спалах.
Влада звинуватила Чжан у поширенні неправдивої інформації. Суд засудив її до чотирьох років позбавлення волі за порушення громадського порядку. Це рішення викликало широку міжнародну критику. Уряд США різко засудив вирок, вимагаючи звільнення Чжан.
Чжан Чжань закінчила відбувати покарання 13 травня. У відео, опублікованому її прихильниками у вівторок, вона висловила вдячність за підтримку та увагу, яку отримала від людей.
Її прихильники зазначили, що після звільнення вона залишилася зі своєю родиною, але має лише обмежену свободу. Це викликало припущення, що за нею все ще стежать органи влади.
- Міністерство торгівлі Китаю оголосило про введення санкцій проти трьох американських оборонних компаній, заборонивши їм імпорт та експорт, а також нові інвестиції в Китаї. Під санкції потрапили General Atomics Aeronautical Systems, General Dynamics Land Systems та Boeing Defense, Space & Security.
Станом на ранок 25 грудня через нові російські удари частина споживачів у чотирьох областях залишається без електропостачання. В Одеській області діють аварійні відключення через наслідки попередніх атак.
Бурундський футболіст Ігіранеза Еме Герік помер після того, як знепритомнів під час матчу. Вважають, що він проковтнув монету, яку тримав у роті як частину чаклунського ритуалу.
У ніч на 25 грудня безпілотники атакували порт Темрюк у Краснодарському краї РФ, після чого там зайнялися два резервуари з нафтопродуктами.
Уночі російські окупанти знову вдарили по портовій та промисловій інфраструктурі Одещини. Внаслідок атаки одна людина загинула, ще двоє постраждали.
Різдво без храму, без родини й без свободи – але з пам’яттю, солідарністю й упертістю бути собою. Спогади Надії Світличної про святкування Різдва в мордовських таборах – це не лише особиста історія виживання, а й свідчення того, як радянська репресивна система намагалася зламати українську ідентичність і як їй це не вдалося.