У Києві зловмисниця під виглядом працівниці банку виманила майже 86 млн грн

Джерело: Київська міська прокуратура

У Києві викрито жінку, що представлялася працівницею банку та к шахрайський спосіб заволоділа майже 86 млн грн. Для цього вона ввела в оману двох клієнтів.

За даними Оболонської окружної прокуратури Києва, 38-річна підозрювана раніше обіймала посаду головного менеджера по роботі з віп-клієнтами в одному з київських банків, а після звільнення вирішила проводити свої афери, представляючись працівницею банку та створивши вигадану схему обману.

Для цього підозрювана орендувала підвальне приміщення під відділенням банку, створюючи відповідну обстановку та підтримуючи імідж банківського працівника.

Застосовуючи свій досвід роботи та підтримуючи довірливі відносини із клієнтами, підозрювана вперше звернулась до них із проханням позичити гроші. Одному з клієнтів вона пояснила, що кошти необхідні для збільшення оборотного капіталу валютного бізнесу, отримавши у такий спосіб майже 32 млн грн. Іншому клієнту вона сказала, що кошти використає на придбання нерухомості, заволодівши понад 54 млн грн.

Жінці оголошено про підозру за ч. 4 ст. 190 (шахрайство) КК України. Суд встановив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 900 тис. грн, проте апеляційний суд за апеляційною скаргою прокуратури збільшив заставу до 30 млн грн. Їй загрожує позбавлення волі на строк від 5 до 12 років із конфіскацією майна.

Співробітники Служби безпеки затримали шахрая, який видавав себе за контррозвідника і “продавав посади” у спецслужбі.
Головне управління внутрішньої безпеки СБУ спільно з ДБР викрили на Буковині шахрая, який видавав себе за підполковника Служби безпеки.
Правоохоронці затримали у Запоріжжі завідувача сектору одного із департаментів міської ради, який вимагав від підприємця 50 тисяч гривень за дозвільні документи на розміщення зовнішньої реклами.
На Київщині затримали чоловіка, якому вдалося уникнути покарання через викрадення автівки у 2016 році. Протягом трьох років він жив під чужим ім’ям та перебував у розшуку.

За результатами проведеної експертизи ДБР дійшло висновку, що дії Януковича та Порошенка нібито сприяли російській агресії. Ви називаєте цю експертизу потенційним “вироком”, який суд може просто скопіювати. При цьому експертизу виконано з рядом порушень, від формулювання запитань до визначення експертів. Чи не свідчить це про те, що слідство усвідомлює відсутність судової перспективи у даній справі і зосереджене на її “медійній” стороні?