У Києво-Печерській лаврі відкрили погруддя Івана Мазепи
Джерело: Офіс президента
У Києво-Печерській лаврі представили пам’ятний знак гетьману Івану Мазепі та його клейнод. Презентація відбулася за участі президента Володимира Зеленського та першої леді Олени Зеленської з нагоди Дня Конституції.
Ми виправляємо ще одну історичну несправедливість, і відтепер тут, у Києво-Печерській лаврі, абсолютно по праву стоятиме погруддя великого українця і покровителя Лаври Івана Мазепи. Століттями Росія бруднила його ім’я, прагнула, щоб українці дивилися на свою історію чужими очима, переконуючи наш народ, що Мазепа – зрадник. Це брехня, і ця брехня програла. Назавжди, – зазначив Зеленський.
Мазепа – видатний державний і військовий діяч, меценат та глава козацької держави. За його опіки Києво-Печерська лавра розквітла храмами, дзвіницями й своїм унікальним українським бароковим обличчям.
Безумовно, масштаб цієї постаті заслуговує на повноцінний пам’ятник в столиці нашої держави. Вважаю, що ідеальне місце для нього існує – існує з грудня 2013-го на бульварі Шевченка. І я впевнений: там, де Ленін впав, міцно стоятиме Мазепа, – додав глава держави.
Пам’ятний знак має вигляд бронзового бюста, зображення якого взяли з портрета гетьмана 1706 року авторства Мартіна Бернігерота. Завдяки Івану Мазепі було профінансоване зведення мурів та фортифікаційного комплексу навколо Верхньої лаври, ініційоване будівництво та перебудова храмів, серед яких Успенський собор, Троїцька надбрамна церква та церква Всіх Святих. Він також сприяв розбудові лаврської друкарні та розвитку лаврського книгодрукування.
Клейнод гетьмана Івана Мазепи – унікальний історичний раритет. Його основою є медальйон, на якому розміщене Розп’яття Христа та герб Івана Мазепи. Він був виготовлений у Центрально-Східній Європі на початку XVIII століття. У 1930-х роках пам’ятка опинилась в уряду Української Народної Республіки в екзилі, який на пожертви українців замовив у ювелірів срібний ланцюг. Клейнод став атрибутом голови УНР, а 24 серпня 1992 року його урочисто передали Президенту України Леоніду Кравчуку.
Довідка. Іван Степанович Мазепа (1639–1709) — український державний, політичний і військовий діяч, гетьман Війська Запорозького Лівобережної України (1687–1709). Один із найвпливовіших керівників козацької держави свого часу, дипломат європейського рівня та відомий меценат української культури й церкви.
Народився у шляхетній українській родині в селі Мазепинці поблизу Білої Церкви. Освіту здобував у Києво-Могилянському колегіумі, єзуїтському колегіумі у Варшаві, а також у подорожах Європою — зокрема в Німеччині, Франції, Італії та Нідерландах. Володів кількома мовами та мав ґрунтовну гуманітарну й політичну підготовку.
До обрання гетьманом перебував на службі при дворі польського короля Яна Казимира, виконував дипломатичні доручення, а згодом увійшов до козацької старшини Гетьманщини. У 1687 році був обраний гетьманом Лівобережної України, і перебував на цій посаді понад 20 років.
Період гетьманування Мазепи характеризувався зміцненням центральної влади, розвитком освіти, культури та церковного життя. Він активно підтримував будівництво храмів і монастирів, розвиток Києво-Печерської лаври, книгодрукування та освіти. За його правління сформувався архітектурний стиль українського бароко, який часто називають “мазепинським бароко”.
У 1708 році Мазепа уклав союз зі шведським королем Карлом XII у контексті Північної війни, намагаючись змінити політичний статус Гетьманщини та посилити її автономію або незалежність від Московського царства. Після поразки союзників у Полтавській битві 1709 року він спільно зі шведським військом відступив до території Османської імперії. Мазепа і Карл XII знайшли притулок у Молдовському князівстві, що належало Османській імперії. Тут, біля міста Бендери у селі Варниця, 21 або 22 вересня 1709 року Іван Мазепа помер і був похований. Згодом перепохований у Галаці (нині Румунія). Через два роки османські мародери зруйнували могилу. Згодом козаки перепоховали тіло гетьмана.
Сьогодні Мазепа знаний як одна з ключових постатей української історії — гетьман, меценат і політик, котрий зробив значний внесок у розвиток державності, культури та міжнародних зв’язків України.
- Шабля гетьмана Івана Мазепи, що здійнялася над головою боксера Олександра Усика після здобуття перемоги над Тайсоном Фʼюрі у Саудівській Аравії, повернулася в Україну.
- 28 червня в Україні відзначають День Конституції – єдине державне свято, закріплене безпосередньо в Основному Законі. Саме цього дня 1996 року Верховна Рада після майже 24 годин безперервної роботи ухвалила Конституцію незалежної України. За документ проголосували 315 народних депутатів.
Дружина та двоє дітей аргентинського футболіста Лукаса Трехо загинули внаслідок потужних землетрусів у Венесуелі. Їх шукали після того, як у регіоні Яракуй обвалився житловий будинок, де перебувала родина.
В Іркутській області Росії запровадили режим підвищеної готовності через дефіцит пального та ажіотаж на автозаправних станціях. Влада ввела обмеження на відпуск бензину для фізичних осіб.
Ізраїль і Ліван підписали у Вашингтоні рамкову угоду, яку держсекретар США Марко Рубіо назвав першим кроком до миру після місяців бойових дій між Ізраїлем і “Хезболлою”. Документ передбачає процес роззброєння угруповання та повернення Ліваном територій, зайнятих ізраїльськими силами.
У Києво-Печерській лаврі представили пам’ятний знак гетьману Івану Мазепі та його клейнод. Презентація відбулася за участі президента Володимира Зеленського та першої леді Олени Зеленської з нагоди Дня Конституції.
У Мексиці відкрили новий виробничий комплекс зі стерильних мух, котрий має стати ключовим елементом у боротьбі зі спалахом гвинтового черв’яка Нового Світу. Сільськогосподарський шкідник продовжує загрожувати поголів’ям худоби у всій Північній Америці.