У М’янмі обмежили доступ до засобів менструальної гігієни – активісти

Джерело: The Guardian

У М’янмі військова влада розширює заборону на поширення менструальних засобів, пояснюючи це тим, що їх нібито використовують для лікування поранених бійців опору. Про це повідомляють місцеві активісти.

Країна перебуває у стані громадянської війни з 2021 року, коли військові усунули демократичний уряд і почали силове придушення протестів. Відтоді регулярними стали артилерійські обстріли, підпали населених пунктів і довільні арешти.

Директорка жіночої правозахисної ініціативи Sisters2Sisters Тінзар Шунлей Ї пояснила, що обмеження виправдовують нібито використанням цих засобів у бойових умовах: “[Військові] стверджують, що менструальні засоби використовують бійці руху опору для лікування ран, а також як підкладки в черевики, щоб вбирати піт і кров”.

Офіційно влада ці рішення не коментувала. Обмеження почали діяти ще в серпні в районах, які контролює опозиція. Зокрема, повністю заборонено перевозити прокладки через міст між регіоном Сагаїнг і другим за величиною містом країни Мандалаєм.

За словами Тінзар Шунлей Ї, цього року обмеження посилили, і вони можуть охоплювати більше територій, ніж здається, зокрема через табуйованість теми менструації.

Засновниця благодійної організації Skills for Humanity Мередіт Банн наголошує, що гігієнічні прокладки не підходять для лікування поранень: “Прокладка не тримається на місці, не вбирає достатньо крові й не забезпечує чистоту рани”. Вона пов’язує запровадження заборони з рішеннями, які ухвалюють “повністю неосвічені, мізогінні люди у війську”.

Ганрієтта Сейрак, яка раніше заснувала в М’янмі освітню ініціативу у сфері менструального здоров’я Pan Ka Lay, зазначає, що через обмеження жінки змушені користуватися небезпечними альтернативами – ганчірками, листям або газетами. За її словами, це підвищує ризик захворювань: “Це може призводити до інфекцій сечовивідних шляхів, інфекцій репродуктивної системи, а також до значного дискомфорту й болю”.

Частина жінок змушена звертатися до тіньового ринку. Там ціни на такі засоби зросли втричі – з 3 000 до 9 000 к’ятів (приблизно $1-3) за упаковку. При цьому мінімальна денна зарплата в країні становить 7 800 к’ятів (приблизно $2,6).

Умови ускладнює і стан системи охорони здоров’я, яка фактично зруйнована. Як зазначає Тінзар Шунлей Ї, Sisters2Sisters регулярно отримує запити на антибіотики для лікування інфекцій сечовивідних шляхів. Вона додає, що жінки часто відчувають дискомфорт і стрес та іноді залишаються вдома під час менструації замість участі в “політичній діяльності”.

На думку Сейрак, це може бути частиною наміру влади: “Цілком логічно, що [військові] хочуть ще більше обмежити пересування жінок. Фактично це гендерно зумовлене насильство”.

Мередіт Банн вважає, що такі обмеження є частиною військової тактики, спрямованої на жінок-бійців, а також способом контролю цивільного населення і тиску на людей у таборах для переміщених осіб. З 2021 року понад 3,5 мільйона людей були змушені покинути свої домівки та жити в тимчасових таборах.

Місцеві організації намагаються поширювати багаторазові засоби гігієни, однак без доступу до води їх використання також може бути небезпечним.

Альтернативні засоби, зокрема менструальні чаші чи тампони, у країні майже не використовують. Сейрак каже, що тема менструації залишається табуйованою: “Жінкам не схвалюють прагнення дізнаватися більше про такі речі”. За її словами, менструацію часто сприймають як щось сороміцьке, і жінок заохочують приховувати її прояви.

За словами Тінзар Шунлей Ї, місцеві організації вже поінформували Організацію Об’єднаних Націй про ситуацію та назвали заборону базових засобів гігієни “порушенням прав людини”.

• Верховний суд Індії відхилив петицію про надання жінкам відпустки у зв’язку з менструацією. Судді заявили, що у разі прийняття такого закону “ніхто не найматиме жінок”.

• жінки,
• заборона,
• М’янма,
• менструальні засоби,
• менструація,
• прокладки