У Міноборони підтвердили постачання шведських винищувачів Gripen

Джерело: Іван Гаврилюк в інтерв’ю BBC

Заступник міністра оборони, генерал-лейтенант Іван Гаврилюк підтвердив, що Повітряні сили ЗСУ нині очікують на шведські винищувачі Gripen.

За його словами, Україна очікує на додаткові постачання літаків, зокрема американських F-16 і французьких Mirage, котрі вже використовуються українськими пілотами. Втім, Гаврилюк не став розкривати деталей щодо термінів і кількості літаків.

Давайте, коли побачите їх в повітрі над Україною, тоді будете розуміти.

Гаврилюк лише зазначив, що Gripen, F-16 і Mirage входять до списку.

Практично, ви номенклатуру назвали правильно, але деталізувати, коли, що, який, я не буду.

Нагадаємо, Швеція не поставила Україні винищувачі Gripen через висновок Києва, що мати одночасно дві системи винищувачів – і F-16, і Gripen – надто складно. Цю інформацію оголосив глава МЗС Швеції Тобіас Біллстрьом.

Тоді як 28 березня міністр оборони Швеції Пол Йонсон зазначив, що країна не виключає можливості надання Україні своїх винищувачів Gripen.

Раніше Юрій Ігнат зауважив на ймовірності того, що Швеція може постачити Україні винищувачі Gripen. Він зазначив, що основним бойовим літаком буде F-16, одначе, також розглядається й Gripen, шведська сторона може передати Україні ту кількість, яка у неї є на сьогодні. Він додав, у разі позитивного рішення, Gripen буде “непоганим варіантом для нас”. Україна матиме перспективу отримати літаки, оскільки нині Швеція розглядає можливість розробки новішої версії винищувачів Gripen для своєї армії.

Під час першого візиту у Королівство Швеція командувач Повітряних сил залишив там фахівців, аби вони дослідили можливість надання Україні винищувачів і провели певні ознайомчі польоти.

14 вересня 2023 року міністр оборони Швеції Пол Йонсон повідомив, що українські пілоти провели тестовий політ на винищувачах Gripen.

26 лютого лідер партії “Центр” Мухаррем Демірок зауважив, що після погодження Угорщиною вступу Швеції у НАТО необхідно негайно розглянути рішення стосовно постачання країною винищувачів Gripen до України.

Зауважимо, Gripen міг би суттєво допомогти Україні контролювати свій повітряний простір. Винищувач вважається відносно дешевим і простим в обслуговуванні, і може працювати з коротших, вузьких злітно-посадкових смуг, включаючи імпровізовані на прямих ділянках шосе. Це зменшує ризик скупчення літаків на базі.

Також стало відомо, що шведський високотехнологічний винищувач Saab JAS 39 Gripen, розроблений під час холодної війни з СРСР, може вперше зіштовхнутися у гарячому конфлікті з Москвою.

Довідка. Saab JAS 39 Gripen — шведський багатоцільовий винищувач четвертого покоління, який розробила та виробляє компанія Saab. Роботи над літаком розпочали в 1979 році, а у 1988-у літак уперше злетів. 1 листопада 1997 року JAS 39 офіційно прийняли на озброєння Шведських Військово-Повітряних Сил.

Загальні характеристики: екіпаж – 1 (версія E) / 2 (версія F) людини; розмах крил – 8,6 м; максимальна злітна вага – 16,5 т; корисне навантаження – до 7,2 т; двигун – 10 000 кгс на форсажі; має 10 точок підвіски; бойовий радіус – 1500 км.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.