У Молдові прокоментували, чому дозволили нардепу Дмитруку в’їхати до країни
Джерело: “Радіо Свобода”
Міністр внутрішніх справ Молдови Адріан Ефрос пояснив, чому депутату Верховної Ради Артему Дмитруку дозволили в’їхати до країни. За його словами, Дмитрук перетнув молдовський кордон як звичайний громадянин, не заявляючи про свій статус народного депутата України.
Відповідно, його прийняли як людину, що залишила територію, де тривають бойові дії.
Ефрос зазначив, що Молдова дотримується міжнародних норм, які забезпечують вільне пересування громадян, особливо з регіонів, охоплених війною. Згідно з Женевською конвенцією, Молдова зобов’язана надати таким особам безпечне місце.
Міністр також повідомив, що після перетину кордону Дмитрук був задокументований, а згодом залишив країну через міжнародний аеропорт Кишинева. Ефрос підкреслив, що це вся інформація, якою молдовська сторона може поділитися з цього приводу.
- Генеральний прокурор України Андрій Костін прокоментував незаконний перетин кордону народним депутатом Артемом Дмитруком. За його словами, він не менше обурений, ніж суспільство. Генпрокурор закликав Дмитрука добровільно приїхати на допит до слідчого, інакше його оголосять у міжнародний розшук.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.