У Монголії Путін їздив до шаманів — Der Spiegel
Джерело: Der Spiegel
Візит Путіна до Монголії, який відбувся на початку вересня, попри можливість арешту за ордером Міжнародного кримінального суду, супроводжувався зустріччю російського президента з монгольськими шаманами, пише журналіст Михайло Зигар з посиланням на близькі до Кремля джерела.
Його купання в оленячій крові та їзда з голим торсом багато кому запам’яталася.
За словами співрозмовників, зустріч із шаманами могла бути головною метою несподіваної поїздки Путіна, анонсованої лише за три дні до початку. Вона стала його першим візитом до Монголії за останні п’ять років.
Монгольські шамани вважаються одними з наймогутніших у світі, як і шамани Туви, куди Путін багаторазово їздив у супроводі ексміністра оборони РФ Сергія Шойгу, позуючи для фотокамер на тлі тайги із шишками у руці.
Саме Шойгу, як стверджує журналіст, допоміг Путіну встановити контакти із шаманами, які останнім часом стали постійними. Російський президент також контактував із православними “старцями” та консультувався з численними містиками перед вторгненням в Україну, стверджують джерела журналіста.
Оглядач зауважив, що під час нового візиту до шаманів Путін міг попросити благословення на застосування ядерної зброї – “зброї богів”. Ця версія виглядає як “велика фантазія”, і жодне з джерел її прямо не підтверджує, хоча сама зустріч з монгольськими шаманами, ймовірно, відбулася.
- У Якутії отруїли собаку шамана Олександра Габишева, який хотів чаклунством “вигнати” президента Росії Володимира Путіна.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.