У МЗС Угорщини звинуватили Єврокомісію через нібито навмисне блокування енергетики країні

Джерело: Петер Сійярто у соцмережі X

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто звинуватив Європейську комісію в навмисному перешкоджанні енергопостачанню країни, заявивши, що Брюссель не втручається в ситуацію з припиненням транзиту нафти компанії “Лукойл”.

За його словами, відсутність дій з боку Єврокомісії може свідчити про те, що Брюссель надає вказівки Києву, аби створити труднощі для Угорщини та Словаччини.

Сійярто назвав політику ЄС “саморуйнівною”, а дії Єврокомісії “ганебними”. Він заявив, що Брюссель повинен захищати інтереси своїх держав-членів і не допустити впливу країни-кандидата.

Міністр також зазначив, що Угорщина близька до укладення довготермінової угоди, яка забезпечить продовження нафтової співпраці з Росією, попри санкції України проти “Лукойл” і позицію Європейської комісії щодо цього питання.

Довідка. Україна ввела санкції проти “Лукойлу” ще у 2018 році, які включали заборону на виведення капіталів, обмеження торгових операцій та заборону на участь у приватизації. У червні цього року обмеження розширили, включаючи транзит.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.

Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.