У Нідерландах знайшли дерев’яний черевик, якому 500 років
Джерело: Reuters
У нідерландському місті Алкмар виявили 500-річне дерев’яне взуття.
“Нідерланди відомі в усьому світі своїми дерев’яними черевиками, але нещодавня рідкісна знахідка 500-річного черевика в місті Алкмар показала, наскільки широко вони колись використовувалися”, – йдеться у повідомленні.
Як розповіли в агенції, черевик був знайдений у вигрібній ямі під час будівництва в Алкмарі, приблизно за 30 км на північний захід від Амстердама. Археологи вважають, що її використовували приблизно з 1450 р. до 1558 р.
“Його знайшли у вигрібній ямі в міському середовищі. Це дуже незвично, бо зазвичай дерев’яне взуття асоціюється з фермерами, які носили його під час роботи”, — розповіла археологиня Сілке Ланґе.
За її словами, це свідчить про те, що таке взуття люди використовували у повсякденному житті.
Черевик розміру 36 за європейською шкалою, ймовірно, був виготовлений наприкінці XV або на початку XVI століття.
Це перший черевик з берези, знайдений у Нідерландах. Досі у країні та сусідній Бельгії археологи знайшли тільки 44 дерев’яні черевики.
- У давньоримському місті Помпеї археологи виявили невеликий будинок із чудово збереженими фресками, що зображують сцени із міфів.
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо під час саміту заявив лідерам Європейського Союзу, що був стурбований після зустрічі з президентом США Дональдом Трампом, яка відбулася 17 січня в його резиденції Мар-а-Лаго.
Спецпризначенці “Альфа” Служби безпеки України повідомили про результати атак у глибокому тилу РФ у 2025 році.
Сполучені Штати повідомили Україні, що надання американських гарантій безпеки можливе лише після підписання мирної угоди з Росією.
У Румунії трапилась ДТП за участі мікроавтобуса з футбольними фанатами грецького клубу ПАОК та вантажівки. Є жертви та постраждалі.
Адвокат і заслужений юрист України Володимир Богатир у колонці для “Української правди” аналізує ключові інституційні та правові виклики, з якими Україна підходить до теми майбутніх виборів в умовах війни та повоєнного транзиту влади. За його словами, у публічному дискурсі відбувається помітний зсув: від ідеї безстрокового відтермінування виборів – до пошуку балансу між оновленням демократичного мандату та безпековими обмеженнями воєнного стану. При цьому саме якість виборчого процесу, наголошує автор, визначатиме як внутрішню легітимність нової влади, так і її сприйняття на міжнародній арені.