У Німеччині близько 200 німецьких співробітників поліції підозрюють в «екстремізмі»
Джерело: Stern
Міністерство внутрішніх справ Німеччини підозрює майже 200 співробітників поліції федеральних земель у “екстремізмі”. Про це йдеться у відповіді відомства на запит журналу Stern.
Як зазначено, наразі щодо щонайменше 193 співробітників державної поліції “тривають дисциплінарні провадження або розслідування за підозрою у правоекстремістських поглядах та/або ідеології змови”.
“Фактична кількість, ймовірно, значно вища, оскільки Північний Рейн-Вестфалія, Берлін та Мекленбург-Передня Померанія не змогли надати чітких поточних даних”, – йдеться в повідомленні.
Північний Рейн-Вестфалія та Берлін наразі повідомляють про приблизно 80 “дисциплінарних справ”, що розглядаються, але, згідно з їхніми заявами, вони іноді не можуть віднести їх до політичних категорій, таких як “праві” чи “ліві”.
“Державні службовці повинні своєю поведінкою як на службі, так і поза нею, відстоювати вільний демократичний лад у розумінні Основного закону і виступати за його збереження”, – сказав міністр внутрішніх справ Баварії Йоахім Германн.
За інформацією видання, з 2020 року проти працівників поліції федеральних земель Німеччини відкрито понад 571 “дисциплінарне провадження або розслідування через підозру в праворадикальних поглядах та/або прихильності до конспірологічних доктрин”.
- Німецьке МЗС прокоментували допис державного секретаря США Марко Рубіо, у якому він розкритикував рішення про визнання німецької політсили “Альтернатива для Німеччини” (АдН) як правоекстремістської.
- У Німеччині відбулися масові протести проти правого екстремізму та співпраці партій з “Альтернативою для Німеччини” (AfD).
Канада та морський парк Marineland досягли попередньої домовленості щодо майбутнього 30 білух. Тварин планують перевезти до Іспанії або США, що має покласти край утриманню китів у неволі в Канаді.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Україна нібито “не протрималася б і одного-двох днів” без американської зброї. Він також повторив твердження про допомогу “на сотні мільярдів доларів”, яке українська влада раніше заперечувала.
Підтримувана Іраном “Хезболла” відкинула угоду про припинення вогню в Лівані, яку США допомогли узгодити між Бейрутом та Ізраїлем. Ізраїль заявив, що не виводитиме війська й продовжуватиме операції в країні.
Німеччина не змогла отримати непостійне місце в Раді Безпеки ООН, поступившись Австрії та Португалії. У Берліні результат назвали “гіркою поразкою” і пов’язали його, зокрема, з позицією Німеччини щодо України та Ізраїлю.
Кубинська діаспора у США знову активізувала вимоги щодо повернення або компенсації за майно, яке комуністичний уряд Куби націоналізував після революції. Після рішення Верховного суду США та жорсткішої позиції адміністрації Дональда Трампа емігранти бачать рідкісний шанс для змін.