У Німеччині лідери ХДС/ХСС та СДПН підписали коаліційну угоду

Джерело: Ntv.de

5 травня у Німеччині офіційно сформували новий уряд. Країна отримала п’яту в історії Федеративної Республіки союз християнських демократів (ХДС/ХСС) і соціал-демократів (СДПН).

У Берліні лідери трьох партій — Фрідріх Мерц (ХДС), Маркус Зьодер (ХСС) та Ларс Клінгбайль (СДПН) — підписали коаліційну угоду у 144 сторінки під назвою “Відповідальність за Німеччину”.

У новому уряді буде 18 міністрів: десять чоловіків та вісім жінок. Серед новацій — створення Міністерства цифровізації та модернізації. Середній вік міністрів зріс із 50,4 до 53,1 року.

Вже 6 травня заплановано голосування в Бундестазі за обрання Мерца федеральним канцлером. Для перемоги йому необхідно здобути щонайменше 316 голосів — саме стільки становить абсолютна більшість у парламенті. Союз ХДС/ХСС та СДПН наразі має 328 мандатів, тож обрання Мерца вважається практично гарантованим.

Після голосування майбутній канцлер отримає офіційну грамоту з рук президента Франка-Вальтера Штайнмаєра в палаці Бельвю. Після чого весь уряд на чолі з канцлером має принести присягу у Бундестазі.

Коаліція “практичних рішень”

Фрідріх Мерц заявив, що новий кабінет має на меті “зосереджено та відповідально повернути Німеччину на шлях реформ і інвестицій”. За його словами, Європа чекає на активнішу роль Німеччини у спільних проєктах.

Кандидат у віцеканцлери від СДПН Ларс Клінгбайль наголосив на важливості командної роботи й озвучив гасло для нової коаліції: “Німеччині потрібно менше адміністраторів і більше діячів”. Лідер ХСС Маркус Зьодер закликав до “повної потужності для Німеччини” та запровадження “німецького темпу” у реалізації реформ.

Цю коаліцію вже охрестили “коаліцією рішень” (Arbeitskoalition). Через відносно невелику перевагу у парламенті (лише 52% мандатів) новий союз формально вже не вважається “великою коаліцією”, як це було в 1960-х чи 2000-х роках.

Серед основних викликів нового уряду:

  • Відновлення економіки, що демонструє ознаки слабкості;
  • Обмеження нерегулярної міграції;
  • Стабілізація бюджету;
  • Зовнішньополітичне переосмислення ролі Німеччини після зміни курсу США та з огляду на загрози з боку Росії.

Перші результати своєї діяльності уряд обіцяє продемонструвати вже до літа.

  • Мерц назвав російський ракетний по місту Суми у Вербну неділю “серйозним воєнним злочином”. Тому, наголосив, Україні потрібна сильна допомога у воєнному протистоянні.
  • У відповідь на зростаючі загрози з боку дезінформаційних кампаній Німеччина створила спеціальну робочу групу. Ініціатива є наступним кроком у реалізації першої стратегії національної безпеки правлячої коаліції. У стратегії Росія була виділена як головна загроза безпеці країни.
  • У Росії, очевидно, почали розробляти стратегію впливу на майбутнього канцлера Німеччини Фрідріха Мерца.

Президент Чехії Петр Павел заявив в інтерв’ю BBC, що Захід не повинен тиснути на Україну з вимогою якнайшвидше звільнити всі окуповані території, якщо це означатиме надмірні людські втрати. За його словами, підтримка України має ґрунтуватися на реалістичному підході, а не на примарних очікуваннях миттєвої перемоги.

Коли мова заходить про турботу про здоров’я, більшість людей згадує про харчування, фізичну активність або психічний стан. Але часто поза увагою залишається один важливий аспект – стан ротової порожнини.

The Weatherman Foundation – це благодійний фонд, створений американкою Елізабет Везермен та її чоловіком Ендрю Данканом невдовзі після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Президенткою Фонду є Меган Моббс. Меган  – донька генерала армії США, радника президента Трампа Кіта Келлога. Для неї головне не титули, а вибір, коли Росія напала на Україну, подружжя вирішило діяти і заснувало фонд на честь батька, який у молодості був військовим кореспондентом і знав, що таке війна зсередини.

На одному з пляжів на заході Ірландії подружжя Кейт і Джон Гей натрапило на пляшку з посланням, яка пропливла майже 3 тисячі кілометрів через Атлантичний океан. У ній була записка від пари закоханих – Аніти Моран та Бреда Сквайрса – яку вони залишили ще у 2012 році після побачення на канадському острові Белл.

Останні події в Польщі, пов’язані з демонтажем українських символів та ігноруванням проявів ксенофобії, засвідчують тривожну тенденцію: польська держава не дає належної відповіді на зростання антиукраїнських настроїв. Про це пише польський журналіст і публіцист Міхал Ольшевський у своїй колонці для “Gazeta Wyborcza”.