У Німеччині підтвердили участь десятків німців у російсько-українській війні на боці агресора

Джерело: Welt

За даними Федерального міністерства внутрішніх справ ФРН, декілька десятків німецьких екстремістів направилися воювати в Україну, більшість – на боці Росії.

Як розповіли у виданні, від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну німецькі правоохоронці зафіксували виїзд з Німеччини 61 особи, “причетної до екстремізму або політично вмотивованих злочинів”. Серед них – як праві, так і ліві екстремісти.

Відомо, що 39 із них покинули Німеччину “з наміром брати участь у бойових діях”. З них 27 – на боці Росії, 12 – на боці України. Стосовно більшості з них Берлін має в своєму розпорядженні конкретну інформацію про їхню участь у бойових діях.

Водночас зазначається, що справжня кількість німців, які воюють в Україні, значно більша. Проте влада Німеччини збирає інформацію лише про людей, пов’язаних з екстремізмом. Наприклад, багато колишніх військовослужбовців Бундесверу приєдналися до Інтернаціонального легіону в складі української армії.

Прессекретарка федерального Міністерства юстиції зазначила, що сам факт участі в бойових діях в Україні німецькими законами не карається, доки мова йде про службу в регулярних арміях. Інша ситуація – з “добровольчими загонами” або “ополченням”, участь в яких вже може бути визначена як найманство.

Своєю чергою, депутат німецького парламенту Родеріх Кізеветтер розкритикував таку ситуацію.

“Люди або екстремісти, які добровільно приєднуються до російських збройних сил або терористичних груп для участі в нападі на Україну, повинні бути притягнуті до відповідальності після їх повернення до Німеччини”, – наголосив він, додавши, що участь у війні на боці РФ сама по собі передбачає “систематичну причетність до воєнних злочинів і порушень прав людини”.

Прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак під час візиту до Польщі 23 квітня оголосить про збільшення військової підтримки України на 500 мільйонів фунтів стерлінгів (617 мільйонів доларів), попередивши, що Росія повинна зазнати поразки, щоб запобігти подальшому просуванню її військ в Європу.

22 квітня у Берліні відбулася урочиста церемонія відкриття ювілейного року з нагоди 300-річчя німецького філософа Іммануїла Канта. Під час своєї промови канцлер Німеччини Олаф Шольц заборонив главі РФ Володимиру Путіну посилатися на Канта, зазначив, що його дії “суперечить усім основним твердженням” мислителя.

22 квітня уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив про інцидент з побиттям підлітка у київській школі №81. Школяр зазнав тяжкої травми, водночас дитину прооперували лише на десятий день після побиття, оскільки хлопчик нічого не сказав батькам.

Російські війська шість місяців штурмували невелике село Новомихайлівка, водночас втративши понад 250 одиниць бронетехніки.

Ввечері 22 квітня російські війська вкотре обстріляли Харків. Міський голова Ігор Терехов повідомив про вибухи.