У Німеччині скасовують пільги на збереження для безробітних, які ігнорують Jobcenter
Джерело: DW.
Німецький уряд офіційно розпочав процес радикальної трансформації системи соціальної підтримки, схваливши в середу, 17 грудня, законопроєкт про заміну нинішньої допомоги “бюргергельд” (Bürgergeld) на нову модель базового забезпечення.
Ініціатива, розроблена міністеркою праці Бербель Бас, передбачає суттєве посилення дисциплінарних вимог та зміну критеріїв оцінки майнового стану для майже 5,5 мільйона осіб, які наразі перебувають на державному утриманні.
Однією з найбільш резонансних новацій є запровадження суворої системи санкцій за ігнорування візитів до центрів зайнятості (Jobcenter).
Таким чином, якщо отримувач допомоги тричі поспіль не з’явиться на призначені зустрічі без поважної причини, виплати можуть бути припинені в повному обсязі. Навіть два пропущених візити призведуть до негайного скорочення фінансової підтримки на 30 відсотків.
Причому під загрозою скасування може опинитися навіть оплата оренди житла, хоча для осіб із психічними розладами передбачені спеціальні запобіжники проти повної втрати засобів до існування.
Крім посилення контролю за відвідуваністю, реформа скасовує так званий “пільговий період”, протягом якого власні заощадження заявників не бралися до уваги під час призначення виплат.
Згідно з новим підходом, громадяни, які мають значні накопичення на банківських рахунках, будуть зобов’язані спочатку використовувати власні ресурси, і лише після цього зможуть претендувати на державну підтримку, розмір якої тепер залежатиме від віку та реальних потреб у фінансуванні житла.
Попри жорсткіші умови отримання, фактичний розмір виплат залишиться стабільним: самотні громадяни отримуватимуть 563 євро, а партнери у спільних домогосподарствах по 506 євро. Водночас держава продовжить покривати витрати на оренду та опалення в межах встановлених норм.
Основним пріоритетом оновлених центрів зайнятості стане якнайшвидше працевлаштування безробітних, хоча програми перекваліфікації та професійного навчання все ще залишатимуться доступними в межах індивідуальних планів співпраці.
Запропонована урядом Фрідріха Мерца реформа має набути чинності з 1 липня 2026 року, проте для цього документ повинен пройти через Бундестаг.
- У США рівень страху перед безробіттям сягнув найвищої позначки з початку пандемії COVID-19. З часу перших тижнів пандемії американці ще не відчували такої впевненості в тому, що безробіття стрімко зростатиме.
- З 1 лютого 2024 року в Німеччини почався експеримент із запровадженням чотириденного робочого тижня. Ініціатори наголошують, що скорочення робочого часу сприяє підвищенню продуктивності. Тож вже наступного тижня у країні стартує пілотний проєкт із 45 компаніями.
- У 2024 році одна з люксембурзьких компаній запровадила чотириденний робочий тиждень. Нині її продажі зросли майже на 50%.
П’ятий президент України Петро Порошенко зустрівся в Києві з віцепрем’єр-міністром – міністром закордонних справ Польщі Радославом Сікорським.
Вищий антикорупційний суд визнав народного депутата від “Слуги народу” Олександра Юрченка винним у справі про хабарництво та призначив йому дев’ять років позбавлення волі.
На Херсонщині внаслідок атак РФ поранені семеро людей, зокрема четверо медиків. Пошкоджено лікарню, будинки та автомобілі.
Колишній генеральний директор та голова Ради директорів Google Ерік Шмідт поділився своєю оцінкою щодо війни в Україні. Він вважає, що РФ змінює тактику, аби нівелювати переваги України, тож Захід не повинен зволікати.
Учені виявили, що у багатьох ссавців народження хлопчиків може бути пов’язане з вищим ризиком ускладнених пологів, ніж народження дівчаток.