У Німеччині журналістка під виглядом фанатки Путіна проникла в мережу вербування агентів РФ

Джерело: RLT.

Німецькі журналісти RTL провели багатомісячне розслідування, під час якого спробували простежити, як у Німеччині можуть вербувати людей для прихованих операцій на користь Росії. Фільм за результатами розслідування RTL вийшов на початку вересня.

Ключовою частиною експерименту стала вигадана особистість на ім’я “Катя”. Її створила журналістка Ангеліке Герай, яка кілька місяців вибудовувала у соцмережах образ проросійської інфлюенсерки.

Вона публікувала відео у тільнику, демонструвала російський прапор біля Бундестагу та відкрито захоплювалася Володимиром Путіним. Ідея полягала в тому, щоб не шукати потенційних вербувальників самостійно, а зробити профіль достатньо помітним, аби вони вийшли на нього самі. За даними RTL, саме це зрештою і сталося.

“Каті” почали пропонувати виконувати окремі завдання, а винагороду надсилали у біткоїнах. На перших етапах доручення були максимально простими – зробити фотографію, забрати посилку або отримати SIM-карту.

Журналісти дійшли висновку, що така схема дозволяє поступово втягувати людину у складнішу діяльність, не розкриваючи їй загального задуму операції. Кожен виконавець знає лише свою невелику частину завдання і фактично може використовуватися одноразово.

RTL називає таких виконавців “одноразовими агентами”: їм дають лише невеликі окремі завдання і не розповідають, хто стоїть за операцією та для чого вона потрібна. Під час роботи під прикриттям профіль “Каті” також привернув увагу Йовиці Йовича – члена “Союзу Сари Вагенкнехт”, якого RTL називає однією з помітних постатей проросійського середовища в Німеччині.

Він запропонував “Каті” особисто зустрітися. Під час розмови Йович розповідав про свою проросійську діяльність і неоднозначно відповів на запитання, чи координують його дії російські спецслужби.

“Ніхто не знає. Я не знаю – теоретично. На практиці ж я знаю”, – сказав він.

Пізніше Ангеліке Герай звернулася до Йовича вже відкрито, як журналістка RTL. Тоді він заперечив свою участь у проросійській кампанії. Після того як репортерка публічно повідомила, що акаунт “Каті” був частиною журналістського експерименту, їй надійшло голосове повідомлення з погрозою.

“Якщо спробуєш утекти, отримаєш кулю!”, – йшлося у ньому.

Варто зазначити, що питання прихованого російського впливу останнім часом дедалі частіше стає предметом уваги німецьких спецслужб і політиків. Йдеться не лише про дезінформаційні кампанії, а й про підозри у диверсіях та використанні завербованих виконавців для окремих операцій. Одним із найбільш резонансних епізодів останніх тижнів стала спроба атаки на український транспортний літак у Лейпцигу за допомогою дронів із вибухівкою.

Німецька влада офіційно поклала відповідальність за цей інцидент на Росію. Після цього Берлін оголосив про закриття “Російського дому” у столиці та російського консульства в Бонні.

У Національній поліції України попереджають про нову шахрайську схему, у межах якої зловмисники розповсюджують шкідливе програмне забезпечення під виглядом корисного мобільного застосунку. У соціальних мережах активно рекламують нібито безоплатний навігатор з офлайн-картами, який працює без інтернету та не містить реклами.

Жінки, які є природними “совами”, мають більші показники загального та абдомінального жиру, а також гірші метаболічні маркери порівняно з тими, хто лягає спати раніше.

Судово-медична експертиза людських останків, знайдених біля поховальних комплексів давньоєгипетських правителів, виявила докази того, що деяких слуг могли вбивати після смерті монархів і ховати поруч із ними. Про це йдеться в дослідженні, опублікованому в журналі Frontiers in Environmental Archaeology.

Суд у місті Балаково Саратовської області РФ призначив 33-річному росіянину Владиславу Силаєву штраф у розмірі 40 тисяч рублів за протоколом про “дискредитацію” російської армії через публікації у соцмережі “ВКонтакте”.

За десять років після голосування за вихід Великої Британії з Європейського Союзу та перемоги Дональда Трампа на президентських виборах у США світова економіка стала ще більш інтегрованою, попри торговельні бар’єри, антиімміграційну політику та зростання націоналізму. Глобалізація не лише збереглася, а й поширилася на цифрову економіку, штучний інтелект і міжнародний ринок праці, пише Bloomberg.