У Парижі презентували проєкт про руйнування культурної спадщини України в умовах війни
Джерело: Міністерство культури та інформаційної політики України
Днями у Парижі відбувся захід “Культурна спадщина постраждалої від війни України”, під час якого представлено результати майже річної роботи з документування порушень міжнародного гуманітарного права у сфері захисту культурної спадщини, відповідно до Гаазької конвенції 1954 року та двох протоколів до неї.
До заходу, під час якого обговорили питання пошкоджень та руйнувань об’єктів культурної спадщини на тимчасово окупованих територіях Херсонської, Луганської, Донецької, Запорізької областей та Автономної Республіки Крим, долучилася представниця Департаменту культурної спадщини Міністерства культури та інформаційної політики України Ліна Дорошенко.
Під час заходу виступили Кріста Піккат, директорка Управління з питань культури та надзвичайних ситуацій Секретаріату, та Еміне Джапарова, перша заступниця міністра закордонних справ України, голова Національної комісії України з питань ЮНЕСКО.
Після цього Ельміра Аблялімова-Чийгоз, Денис Яшний, Олександр Симоненко та Сергій Теліженко представили результати свого дослідження щодо моніторингу стану об’єктів культурної спадщини на тимчасово окупованих територіях.
Ліна Дорошенко, завідувачка сектору з питань моніторингу ситуації на тимчасово окупованих територіях, виступила із доповіддю про поточні виклики, визначивши важливість спільної роботи громадського сектору, органів влади та міжнародних партнерів у збереженні культурної спадщини України. А також закцентувала на загрозах, які наразі існують для археологічної спадщини.
Завідувачка сектору також поінформувала про масштаби розграбування та знищення культурних цінностей російськими окупантами, кількість яких досі залишається невизначеною.
Проте МКІП продовжує фіксувати пошкодження об’єктів культурної інфраструктури та спадщини. Заплановано також впровадження навчальних програм для військових з метою дотримання норм міжнародного гуманітарного права та збереження культурних цінностей під час війни, і робота над збереженням культурних цінностей на територіях, що постраждали від руйнування дамби Каховської ГЕС.
Довідково. Захід “Культурна спадщина постраждалої від війни України” був організований у Парижі громадською організацією “Кримський інститут стратегічних досліджень” та Інститутом археології НАНУ за підтримки Міністерства закордонних справ України, Міністерства культури та інформаційної політики України та за сприяння Інституту археології НАНУ. Координацією заходу займався заступник постійного представника України при ЮНЕСКО Микола Мовчан.
- Станом на 1 грудня 2023 року, через повномасштабну війну Росії проти України пошкоджень зазнали 863 об’єкти культурної спадщини. З них пам’яток національного значення – 119, місцевого значення – 674, щойно виявлених – 70.
- Для збереження об’єктів культурної спадщини Україна залучатиме досвід провідних світових компаній та впроваджуватиме найсучасніші технології.
- Станом на 29 вересня 2023 року, через повномасштабну війну Росії проти України збитків зазнали 1 702 об’єкти культурної інфраструктури.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна вважає, що Європі варто розглядати Україну як потенційного гаранта безпеки завдяки унікальному військовому досвіду.
Перша леді США Меланія Трамп сприяла поверненню шістьох українських дітей, котрі перебували на території Росії, до їхніх родин в Україні.
Російський порт Приморськ на Балтійському морі, один з найбільших експортних портів країни, втратив щонайменше 40% потужностей для зберігання нафти через атаки українських безпілотників минулого місяця. Це підтвердили знімки з американських комерційних супутників.
За доказовою базою Служби безпеки 15 років тюрми з конфіскацією майна отримав агент ФСБ, котрий готував убивство посадовця міської ради на Запоріжжі в обмін на приватний будинок. Для цього він пройшов підготовку в навчальному центрі ФСБ, де отримав інструктажі з конспірації та ножового бою.
Скорочення видобутку нафти в Росії неминуче. Атаки України по портовій інфраструктурі, трубопроводах та НПЗ зменшили експортні можливості Кремля на 1 мільйон барелів на день, або на п’яту частину від загальної потужності, повідомили три джерела у галузі.