У Парижі презентували проєкт про руйнування культурної спадщини України в умовах війни
Джерело: Міністерство культури та інформаційної політики України
Днями у Парижі відбувся захід “Культурна спадщина постраждалої від війни України”, під час якого представлено результати майже річної роботи з документування порушень міжнародного гуманітарного права у сфері захисту культурної спадщини, відповідно до Гаазької конвенції 1954 року та двох протоколів до неї.
До заходу, під час якого обговорили питання пошкоджень та руйнувань об’єктів культурної спадщини на тимчасово окупованих територіях Херсонської, Луганської, Донецької, Запорізької областей та Автономної Республіки Крим, долучилася представниця Департаменту культурної спадщини Міністерства культури та інформаційної політики України Ліна Дорошенко.
Під час заходу виступили Кріста Піккат, директорка Управління з питань культури та надзвичайних ситуацій Секретаріату, та Еміне Джапарова, перша заступниця міністра закордонних справ України, голова Національної комісії України з питань ЮНЕСКО.
Після цього Ельміра Аблялімова-Чийгоз, Денис Яшний, Олександр Симоненко та Сергій Теліженко представили результати свого дослідження щодо моніторингу стану об’єктів культурної спадщини на тимчасово окупованих територіях.
Ліна Дорошенко, завідувачка сектору з питань моніторингу ситуації на тимчасово окупованих територіях, виступила із доповіддю про поточні виклики, визначивши важливість спільної роботи громадського сектору, органів влади та міжнародних партнерів у збереженні культурної спадщини України. А також закцентувала на загрозах, які наразі існують для археологічної спадщини.
Завідувачка сектору також поінформувала про масштаби розграбування та знищення культурних цінностей російськими окупантами, кількість яких досі залишається невизначеною.
Проте МКІП продовжує фіксувати пошкодження об’єктів культурної інфраструктури та спадщини. Заплановано також впровадження навчальних програм для військових з метою дотримання норм міжнародного гуманітарного права та збереження культурних цінностей під час війни, і робота над збереженням культурних цінностей на територіях, що постраждали від руйнування дамби Каховської ГЕС.
Довідково. Захід “Культурна спадщина постраждалої від війни України” був організований у Парижі громадською організацією “Кримський інститут стратегічних досліджень” та Інститутом археології НАНУ за підтримки Міністерства закордонних справ України, Міністерства культури та інформаційної політики України та за сприяння Інституту археології НАНУ. Координацією заходу займався заступник постійного представника України при ЮНЕСКО Микола Мовчан.
- Станом на 1 грудня 2023 року, через повномасштабну війну Росії проти України пошкоджень зазнали 863 об’єкти культурної спадщини. З них пам’яток національного значення – 119, місцевого значення – 674, щойно виявлених – 70.
- Для збереження об’єктів культурної спадщини Україна залучатиме досвід провідних світових компаній та впроваджуватиме найсучасніші технології.
- Станом на 29 вересня 2023 року, через повномасштабну війну Росії проти України збитків зазнали 1 702 об’єкти культурної інфраструктури.
Глава МЗС РФ Сергій Лавров звернувся до США з закликом відновити підготовку до саміту російського лідера Володимира Путіна та глави Білого дому Дональда Трампа у Будапешті, котрий мав відбутися наприкінці жовтня, втім, зірвався після відмови Кремля припинити вогонь проти України.
Бразилія наїлася дешевого російського дизельного пального після каральних заходів Заходу проти нафтопродуктів Москви через повномасштабне вторгнення в Україну. За деякими оцінками, імпорт пального з Росії до цієї південноамериканської країни різко зріс з 95 мільйонів доларів у 2022 році до 5,4 мільярда доларів минулого року, що дозволило їй заощадити майже мільярд доларів.
Два танкери, що перевозять близько 1,5 млн барелів російської нафти марки Urals, стали на якір по обидва боки Суецького каналу, що підтверджує дедалі більші труднощі РФ у продажу нафти після посилення санкцій США.
Чеське видання Deník N присвятило новий номер підтримці України — на обкладинці газети зображено український прапор, складений із синіх та жовтих QR-кодів. Кожен із них веде на перевірені збори й фонди, що допомагають українцям. Ініціатива з’явилася на тлі скандалу, коли з будівлі парламенту Чехії зняли український прапор.
Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець наголосив, що Україна повинна змінити підхід до евакуації цивільного населення.