У Польщі вважають укладання зернової угоди з Україною на переговорах малоймовірним
Джерело: Reuters
Уряди Польщі та України зустрінуться сьогодні, 28 березня, у Варшаві для переговорів щодо імпорту зерна, але керівник канцелярії прем’єр-міністра Польщі Ян Грабець сказав, що прорив малоймовірний.
“Важко очікувати будь-якого прориву після цих переговорів, будь-якої конкретної угоди, наприклад, щодо питань сільського господарства. Ми все ще ведемо діалог, і обидві сторони – принаймні на сьогодні – не повністю задоволені”, – сказав Грабець.
Польща розглядає ліцензійну угоду для торгівлі сільськогосподарською продукцією з Україною, подібну до тієї, про яку домовилися з Україною Румунія та Болгарія.
Міністр сільського господарства України Микола Сольський назвав переговори з Польщею “складними, але відвертими”.
“Важливо, що ми вже обговорили рішення, які незабаром будуть оголошені. Водночас це питання складне для всіх сторін і потребує додаткового часу”, – зазначив він.
Грабець сказав, що майже весь український уряд буде представлено на переговорах, які, як повідомив, також стосуватимуться співпраці між збройовими промисловостями країн, культурних питаннь та енергетики.
“Ми обговорюватимемо зброю для України, ситуацію на кордонах наших країн, розвиток торгівлі та інфраструктури. Розраховуємо на прагматичний і конструктивний діалог і вироблення ефективних рішень”, – зазначив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль напередодні переговорів.
Нагадаємо, що вчора, 27 березня, міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський заявив, що переговори з Україною щодо імпорту продовольства були важкими.
“З Україною проведено багато двосторонніх переговорів – це були важкі переговори”, – сказав Секерський.
Він додав, що Україна хоче зберегти ліберальний підхід до торгівлі, тоді як Польща вважає, що такі речі, як гуманітарна та військова допомога, повинні розглядатися окремо від експорту продовольства, щоб захистити засоби до існування фермерів у Центральній та Східній Європі.
Своєю чергою, голова парламентської групи аграрної Польської селянської партії (PSL), до якої належить і міністр Секерський, Кшиштоф Пашик висловив оптимізм щодо переговорів.
“Ми близькі до вирішення цих проблем разом у діалозі. Я думаю, що сьогодні і завтра можна буде зробити те, що іноді називають транзитом, насправді транзитом… Я оптимістично оцінюю результати”, – сказав він.
- Польські фермери продовжують блокувати три пункти пропуску: “Ягодин”, “Рава-Руська” та “Угринів”, розповів речник Державної прикордонної служби (ДПСУ) України, Андрій Демченко.
- Польські фермери в межах протесту заблокували дві ключові дороги, які ведуть з Польщі до Німеччини. Їхня акція призвела до значного ускладнення руху на цих маршрутах.
- Польські фермери, які протестують на польсько-українському кордоні, повідомили, що в пункті пропуску “Дорогуськ” вони безперешкодно пропустять вантажівки, які чекають на реєстрацію, “як жест доброї волі щодо українців і водіїв”.
Федеральна прокуратура Вашингтона домоглася реального терміну для чилійського мігранта, чиєю жертвою випадково стала високопосадовиця Крісті Ноем. Злочинець не підозрював, що разом із гаманцем поцупив державні перепустки та паспорт колишньої губернаторки Південної Дакоти.
Супутникові знімки НАСА та Національного льодового центру зафіксували фінальну стадію деградації мега-айсберга А-23А. Його подорож, що розпочалася у 1986 році, завершилася стрімким таненням та утворенням величезних озер талої води на поверхні, що призвело до повної втрати цілісності крижаного гіганта.
Засновник криптовалюти Tron Джастін Сан ініціював судовий процес проти компанії World Liberty Financial, яку заснував Дональд Трамп разом зі своїми синами. Бізнесмен стверджує, що проєкт незаконно заблокував його активи на суму 320 мільйонів доларів і погрожував повністю видалити їх із мережі.
Друга за значущістю посадова особа Німеччини, очільниця Бундестагу Юлія Кльокнер, опинилася в центрі скандалу через злам її особистого месенджера. За даними розслідування Der Spiegel, хакери використали складну схему фішингу, спрямовану на конфіденційні переписки провідних консервативних політиків країни.
Європейська комісія представила масштабну стратегію боротьби з енергетичною кризою, спровокованою конфліктом з Іраном. План передбачає радикальне зниження податків на електрику та запуск нових програм лояльності для споживачів, які погодяться замінити паливні автомобілі та обігрівачі на екологічно чисті аналоги.