У Польщі закрили розслідування «дипломатичної зради» у справі Смоленської катастрофи

Джерело: “Польське радіо

Національна прокуратура Польщі остаточно зупинила розслідування так званої “дипломатичної зради”, котре стосувалося співпраці польської влади з Росією під час розслідування авіакатастрофи під Смоленськом у 2010 році.

У межах провадження слідчі опитали майже 500 осіб та зібрали значний обсяг документів. Одним із ключових питань було те, чи завдала шкоди інтересам Польщі влада країни, обравши правову основу співпраці з Росією. Було використано Додаток XIII Чиказької конвенції під час розслідування катастрофи літака Ту-154М, у якій загинули президент Польщі Лех Качинський. На думку слідчих, це був найкращий можливий варіант, пояснив речник Національної прокуратури Пшемислав Новак.

Насамперед вона була найвигіднішою тому, що єдина забезпечувала можливість польським експертам діяти безпосередньо після катастрофи на місці випадку. Єдина давала можливість доступу до решток літака до забезпечених доказів. Єдина давала право Польщі участі в російських екпертських діях. Ми там мали свого представника, – додав він.

Окремо прокуратура перевіряла підписання колишнім міністром внутрішніх справ та адміністрації Єжи Міллером меморандуму щодо передачі Польщі записів бортових реєстраторів. За цим напрямом слідчі також не знайшли ознак злочину.

Реальний вибір, який мав тоді, 31 травня 2010 року, польський міністр, був такий: щоби підписати цей меморандум такого змісту й того ж самого дня, отримати копії записів реєстраторів або з обіцянкою отримання в майбутньому, після рішення відповідної влади, оригіналів, або не підписувати меморандум і на той момент не отримати нічого й загалом не мати жодної обіцянки, ані жодного зобов’язання з російської сторони, – зазначив речник.

Прокуратура частково припинила це розслідування у двох сферах у березні. Нинішнє рішення остаточно закриває справу.

Водночас польська прокуратура продовжує окреме розслідування причин Смоленської катастрофи. За словами речника відомства, воно наближається до завершення.

16 років тому в авіакатастрофі під російським Смоленськом загинуло польське керівництво, яке прямувало в Катинь, аби вшанувати поляків, розстріляних радянською владою.

10 квітня 2010 року літак Ту-154М, що прямував до РФ з нагоди 70-ї річниці Катинських розстрілів, розбився поблизу аеропорту Смоленська. В результаті цього загинуло 96 людей – весь екіпаж та пасажири. Серед загиблих був президент Польщі Лех Качинський, його дружина Марія, найвищі командири армії, останній президент Польщі у вигнанні Ришард Качоровський, духовенство, ветерани.

Літак під час заходу на посадку в умовах густого туману опустився на критично малу висоту, зачепив лівим крилом березу на висоті 4 метри від рівня землі та розбився за 350-500 м від посадкової смуги аеродрому Смоленськ-Північний.

Версії того, чому це сталось, різняться. Росіяни стверджують, що основною причиною катастрофи стала помилка екіпажу. Польські слідчі мають кілька версій, зокрема погані погодні умови, помилка екіпажу, дії РФ. Фігурували й версії про закладену вибухівку, помилки диспетчерів, погану організацію польоту, неналежний стан території навколо аеродрому тощо.

У квітні 2022 року польський підкомітет дійшов висновку, що безпосередньою причиною катастрофи став вибух у лівому крилі. Вибух стався на відстані ста метрів до берези, з якою відбулося перше зіткнення.

В Одеській області кількість постраждалих внаслідок російської атаки збільшилася до 13. Одна людина загинула.

Серпнева спека суттєво збільшила навантаження на енергосистему України. Раціональне використання кондиціонерів і перенесення частини споживання допоможуть уникнути аварійних відключень, пояснили у НЕК Укренерго.

В Італії засудили чоловіка до двох років і чотирьох місяців ув’язнення за шахрайство після того, як він понад 20 років водив туристів до фальшивого “давньоримського амфітеатру”, який збудував сам. За відвідування об’єкта він брав по 40 євро з людини.

TikTok погодився врегулювати три позови молодих користувачів, які звинувачують соцмережі у створенні механізмів залежності та погіршенні психічного здоров’я. Умови майбутніх мирових угод не розголошують.

Керівництво “Голосу Америки” вирішило відновити мовлення українською мовою та повернути частину працівників української редакції до роботи.