У порту на Сахаліні стався черговий розлив пального з російського танкера

Джерело: Далекосхідна транспортна прокуратура РФ

Вранці 20 квітня в морському торговому порту міста Холмськ, що на півдні Сахалінської області, РФ, стався розлив нафтопродуктів із танкера “Александр Кащук”.

Під час перекачування пального з танкера, що знаходився біля шостого причалу ПАТ „Холмський морський торговий порт“, відбувся розлив нафтопродуктів, — мовиться в повідомленні прокуратури.

Сахалінська транспортна прокуратура взяла хід аварійно-рятувальних робіт на контроль і розпочала перевірку обставин інциденту.

Танкер “Александр Кащук” довжиною у 85 метрів і шириною майже 13 метрів спустили на воду у 2009 році.

Зазначається, що 9 квітня 2024 року танкер брав участь у навчаннях Росморречфлота з попередження та ліквідації розливів пального під час перевалки. За сценарієм, під час процедури у шостому причалі Південної гавані порту “внаслідок аварії сталася руйнація двох суміжних танків судна та розлив дизельного пального у кількості 358,8 м. куб. з потраплянням в акваторію морського порту”. У ліквідації наслідків брали участь сили Морспасслужби. Тоді результати навчань були визнані задовільними.

Це вже не перший такий випадок на Далекому Сході РФ за останні місяці. 3 січня витік мазуту росіяни допустили під час перекачування з танкера “Остров Сахалин” у берегові місткості ТЕЦ-1 АТ “Камчатскэнерго” в Петропавловську-Камчатському.

Зауважимо, російський “тіньовий флот” становить загрозу морській, екологічній безпеці та підводній інфраструктурі в Балтійському морі, мовиться у спільній заяві лідерів країн-членів НАТО в регіоні, опублікованій на сайті президента Фінляндії.

У заяві зазначено, що діяльність цього флоту збільшує ризики, пов’язані зі скинутими в море хімічними речовинами, і сприяє фінансуванню війни Росії проти України. Лідери також наголосили, що ця практика підриває цілісність критичної підводної інфраструктури.

Країни НАТО мають намір вживати заходів для усунення загроз. У документі зазначається, що держави залишають за собою право діяти відповідно до міжнародного права щодо суден, які підозрюються в обході санкцій або створюють небезпеку для інфраструктури, навколишнього середовища та безпеки.

Для протидії таким суднам планується посилення нагляду, включаючи перевірку страхових даних, впровадження інструментів відстеження та розширення санкцій. Лідери закликали до тіснішої співпраці між ЄС та НАТО для розв’язання цієї проблеми.

У заяві наголошується на важливості спільних дій для захисту підводної інфраструктури, яка має критичне значення для регіону. Також йдеться про координацію та активізацію співпраці для забезпечення безпеки всього Альянсу.

Читайте також: У «тіньовий флот» Росії входить 230 танкерів із США та ЄС

У Міндовкіллі повідомили, що Україна отримала шанс не просто відновити інфраструктуру після війни, а й зробити економіку дружньою до довкілля, відкритою для інновацій і рівною для всіх громадян. Одним із ключових інструментів такого переходу може стати розвиток “зелених” робочих місць.

Президент США Дональд Трамп заявив, що не досяг жодного прогресу у переговорах про припинення вогню в Україні під час телефонної розмови з главою Росії Володимиром Путіним 3 липня.

У переговорах про членство в ЄС країни-кандидати впорядковують законодавчі зміни за “кластерами” – тематичними блоками європейського права, які охоплюють ключові сфери політики. Україна має пройти шість таких кластерів, гармонізувавши своє законодавство з нормами ЄС.

Німеччина опрацьовує можливість постачання Україні додаткових систем протиповітряної оборони. Мова про закупівлю ЗРК Patriot у США.

3 липня МЗС України запросило посла Угорщини у зв’язку з черговими недружніми заявами угорської сторони.