У РФ закінчується радянське озброєння. Можливо, вони згорнуть наступ – The Economist
Джерело: The Economist
Російський наступ на Харків, що почався в травні, втрачає силу. Інші просування, особливо на Донбасі, були незначними та коштували великих втрат. Питання тепер у тому, як довго Росія зможе підтримувати свій темп операцій.
Росія знаходить близько 25 000 солдатів щомісяця, щоб підтримувати чисельність військ на фронті. Проте Росія замінює втрати техніки, відновлюючи запаси, накопичені за радянських часів. Ці запаси великі, але не безмежні.
За оцінками більшості розвідок, за перші два роки війни Росія втратила близько 3 000 танків і 5 000 інших броньованих машин. Голландський розвідувальний сайт з відкритими джерелами Oryx оцінює кількість втрат російських танків, щодо яких є фото- або відеодокази, у 3235, але припускає, що реальна цифра “значно вища”.
Аналітик Олександр Гольц з Стокгольмського центру східноєвропейських досліджень каже, що Володимир Путін завдячує старому Політбюро величезними запасами зброї, накопиченими під час Холодної війни. Радянські лідери знали, що західна техніка досконаліша, тому масово виробляли тисячі бронемашин. Напередодні розпаду Радянський Союз мав стільки бронетехніки, скільки решта країн світу разом узяті.
Коли тодішній міністр оборони Сергій Шойгу хвалився в грудні 2023 року, що протягом року поставлено 1530 танків, він не сказав, що, згідно з оцінкою Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS), майже 85% з них були не новими танками, а старими (переважно Т-72, також Т-62 і навіть деякі Т-55, що випускались відразу після Другої світової війни), котрі зняли зі зберігання, помили й відчистили.
З моменту вторгнення на фронт відправлено близько 175 досить сучасних танків Т-90М. Річний обсяг виробництва цього року може наблизитися до 90. Проте Міхаель Гьєрстад, аналітик IISS, стверджує, що більшість Т-90М насправді є модернізацією старих Т-90А. Оскільки їхня кількість зменшується, виробництво нових Т-90М цього року може становити не більше 28 одиниць.
Павло Лузін, експерт з питань російського військового потенціалу у Вашингтонському Центрі аналізу європейської політики, вважає, що Росія може виробляти лише 30 нових танків на рік. Коли минулого року українці захопили нібито новий Т-90М, вони виявили, що його гармата була виготовлена в 1992 році.
На думку пана Лузіна, здатність Росії будувати нові танки чи бойові машини піхоти, або навіть ремонтувати старі, зазнає складнощів із отриманням комплектування. Склади компонентів для виробництва танків, які до війни планували використовувати у 2025 році, вже зазнали нальотів. Критично важливе обладнання, таке як підігрівачі палива для дизельних двигунів, високовольтні електричні системи та інфрачервоні тепловізори для виявлення цілей, раніше імпортувалися з Європи, а зараз їх продаж заблоковано санкціями. Іноді доступні китайські альтернативи, але кажуть, що вони не відповідають колишнім стандартам якості.
Крім того, старого радянського ланцюга постачання озброєнь більше не існує. Україна, Грузія та Німеччина були важливими центрами виробництва зброї та її компонентів. За іронією долі, Харків був основним виробником башт для танків Т-72. За словами пана Лузіна, кількість працівників військово-промислового комплексу також різко скоротилася – з 10 млн до 2 млн, і це без жодних компенсаційних змін в автоматизації.
Ще однією вагомою проблемою є виробництво артилерійських стволів. Наразі, за допомогою Північної Кореї, Росія має достатньо снарядів, ймовірно, близько 3 млн цього року – достатньо, щоб донедавна переважати українців щонайменше у співвідношенні 5:1, а іноді й набагато більше. Але зворотною стороною такої високої інтенсивності вогню є зношеність стволів. У деяких гарячих точках стволи гаубиць потребують заміни вже через кілька місяців.
За словами пана Лузіна, є лише два заводи, які мають складні ротаційні ковальські машини австрійського виробництва (останню з них імпортовано у 2017 році), необхідні для виготовлення стволів. Кожен з них може виробляти лише близько 100 одиниць на рік, тоді як потреба в них становить тисячі. Росія ніколи не виробляла власних ковальських верстатів; вони імпортували їх з Америки в 1930-х роках і розграбували їх у Німеччині після війни.
Рішення полягало в тому, щоб зняти стволи зі старої буксированої артилерії та встановити їх на самохідні гаубиці. Річард Верекер, аналітик відкритих джерел, вважає, що до початку цього року замінено близько 4800 стволів. Як довго росіяни зможуть продовжувати це робити, залежить від стану близько 7000 одиниць, які можуть залишитися. Пан Гьєрстад каже, що для реактивних систем залпового вогню, таких як ТОС-1А, продовження терміну служби стволів вже означає набагато коротші серії вогню.
Але найбільша проблема виникає з танками та бойовими машинами піхоти, які мають вирішальне значення для будь-яких масштабних наземних наступальних операцій. Хоча в лютому цього року, за оцінками IISS, Росія могла мати на складах близько 3200 танків, пан Гьєрстад каже, що до 70% з них “не зрушили з місця ні на дюйм з початку війни”. Значна частина Т-72 зберігається без накриття з початку 1990-х років і, ймовірно, перебуває в дуже поганому стані. І пан Гольц, і пан Лузін вважають, що за нинішніх темпів зносу російські танки та піхотні машини, які перебувають на зберіганні, досягнуть “критичної точки виснаження” до другої половини наступного року.
Якщо нічого не зміниться, до кінця цього року російські війська, можливо, будуть змушені змінити свою стратегію на більш оборонну, вважає пан Гьєрстад. Це може стати очевидним вже до кінця літа. Очікується, що зацікавленість Путіна в укладенні тимчасового перемир’я зростатиме.
- Станом на 08:00 у середу, 17 липня, протягом минулої доби по всій лінії фронту зафіксовано 112 бойових зіткнень.
- В Україні триває 875-та доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати армії РФ у живій силі (вбитими та пораненими) сягли понад 562 тисячі осіб.
- Росії не вистачає звичайних систем ППО, аби захистити критично важливі об’єкти від атак українських безпілотників, змушуючи окупантів обирати, які цілі захищати.
- За даними ЗМІ, 17 липня Україна та Росія проведуть черговий обмін військовополоненими, в межах якого кожній стороні повернуть 90 осіб.
Президент Франції Емманюель Макрон має задум щодо європейської миротворчої місії в Україні. Вона могла б стати одним із запобіжників від нового нападу Росії.
Служба безпеки України затримала агента воєнної розвідки РФ на Донеччині. Зловмисник шпигував за пунктами дислокації та переміщеннями Сил оборони України, щоб наводити по них ворожі удари.
Суперечки щодо мобілізації в Україні спричинили напруженість у відносинах між президентами Володимиром Зеленським і Джо Байденом. Як повідомляють джерела, конфлікт виник через розбіжності в поглядах на кількісні показники мобілізації та зниження мобілізаційного віку.
Українська влада готується до скорочення західної військової допомоги наступного року та намагається наростити власне виробництво зброї. В Україні роблять акцент на системах озброєнь, які можуть глибоко вражати територію РФ.
5 грудня 2024 року у залізничному районі міста Брянськ (РФ) почалася пожежа. У наслідок згоріли два магістральні тепловози, що забезпечували логістичні потреби російської окупаційної системи.