У російському полоні помер житель окупованого Енергодара Олександр Марков

Джерело: Дмитро Орлов/Facebook

У російському полоні помер житель тимчасово окупованого Енергодара Олександр Марков. Літнього хворого чоловіка заарештували ще 8 травня 2024 року, повідомив міський голова Енергодара Дмитро Орлов.

Найстарший за віком цивільний полонений з Енергодара не пережив російських тюрем та катівень. Під час етапування до російського міста Усть-Лабінська помер 74-річний цивільний полонений Олександр Марков — один із багатьох незаконно утримуваних українців. Про це нам повідомив син померлого, – зазначив Орлов.

Чоловіка заарештували ще 8 травня 2024 року, втім, майже рік, до березня 2025 року, родині нічого не було відомого про його долю. Лише навесні стало відомо, що окупаційний так званий “суд” засудив українця “за державну зраду” до 14 років колонії суворого режиму.

Помер Марков 26 червня 2025 року на етапі.

Це ще одне нагадування про жорстокість, з якою ворог поводиться з нашими людьми, як військовополоненими, так і цивільними, пенсіонерами. Подробиці смерті чоловіка та її точна причина нам, на жаль, наразі невідомі. Та очевидно одне: ПОЛОН ВБИВАЄ, калічить долі й життя, забирає здоровʼя та прирікає людей на жахливі випробування!, – наголосив міський голова.

Станом на липень 2025 року відомо про 27 енергодарців, які залишаються в російському полоні: 7 з них – жінки, 13 – це працівники Запорізької атомної електростанції.

Додамо, вже на початку повномасштабного вторгнення в Україну російська влада дозволила й санкціонувала систематичні катування українських військових та цивільних полонених у російських в’язницях.

Чергові підтвердження оприлюднив WSJ, базуючись на інтерв’ю з двома колишніми російськими тюремними охоронцями та одним представником тюремного медичного персоналу з Росії.

Будьте жорстокими, не жалійте їх, – такі настанови давав тодішній начальник тюрем Санкт-Петербурга генерал-майора Ігор Потапенко підрозділу російських тюремників у березні 2022 року.

Згідно зі свідченнями тюремників, вказівки Потапенка підлеглі сприйняли як дозвіл керівництва на насильство, яке у поводженні з українцями вивели “на новий рівень”.

Розповіді колишніх російських тюремників, які втекли з Росії та увійшли до програми захисту свідків після того, як дали свідчення Міжнародному кримінальному суду – підтверджені офіційними документами, інтерв’ю з колишніми українськими в’язнями, а також свідченнями голови правозахисної організації Gulagu.net Володимира Осєчкіна, який допоміг тюремникам виїхати з Росії та дати свідчення МКС.

Свідчення тюремних охоронців також віддзеркалюють неодноразові заяви та звіти організацій системи ООН про “поширені та систематичні” тортури українських військовополонених росіянами.

Як зазначає американський Інститут дослідження війни (ISW), повідомлення про тортури українців у російських тюрмах “демонструють ступінь причетності російської влади до цих воєнних злочинів”, так само як і страти українських військовополонених на полі бою свідчать про співучасть російських командирів у цих злочинах.

Раніше журналісти визначили у Білорусі локацію фільтраційного табору на території держпідприємства, де військові РФ катували вивезених полонених українців.

Додамо, раніше Регіональний центр прав людини з відкритих джерел встановив місцезнаходження так званих “таборів перевиховання” в РФ для українських дітей з ТОТ. На сьогодні виявили 13 установ на окупованій території України, ще 18 — у Білорусі та 67 — у Росії.

Помер військовий Сергій Добровольський із Рівненщини, якого у травні цього року звільнили з російського полону в межах обміну “1000 на 1000”.
Помер 57-річний Валерій Зеленський – український військовий, який провів понад три роки в російському полоні та повернувся додому під час обміну “1000 на 1000” у травні цього року.
З початку повномасштабного вторгнення Росії щонайменше 206 українських військовополонених загинули в російських тюрмах. Про це повідомляє Associated Press із посиланням на Офіс Генерального прокурора України.
Українському підпіллю стало відомо, що до окупаційних адміністрацій спустились перші усні вказівки щодо реалізації об’єктів “спеціального інфраструктурного проєкту”. Саме так росіяни завуалювали створення та розбудову концентраційних таборів для нелояльного населення.