У Росії до 14 років засудили експерта з розробки гіперзвукових ракет Анатолія Маслова
Джерело: Reuters
Російського фізика Анатолія Маслова засудили до 14 років колонії за звинуваченням у державній зраді, але сам вчений не визнав свою провину. Вирок 77-річному вченому виніс суд Санкт-Петербурга після закритого судового процесу.
Маслов є одним із трьох вчених Сибірського інституту, спеціалістів з гіперзвуку, які з 2022 року були заарештовані за аналогічними звинуваченнями. Двоє інших, Олександр Шиплюк і Валерій Звєгінцев, ще очікують суду.
Вчені займалися теоретичною роботою, пов’язаною з розробкою гіперзвукових ракет – передової зброї, здатної долати системи ППО на швидкостях, що в 10 разів перевищують швидкість звуку. Президент Володимир Путін неодноразово заявляв, що Росія є світовим лідером у цій галузі озброєнь.
Стосовно цієї справи висловився юрист Євген Смирнов з асоціації “Первый отдел”, яка спеціалізується на захисті людей у справах про державну зраду та шпигунство. На його думку, звинувачення щодо вчених стосуються з розголошенням інформації під час участі в міжнародних конференціях або досліджень.
“Будь-яке засудження Маслова є грубим порушенням закону”, — сказав він Reuters. “Я впевнений, що Маслов не винен у інкримінованих йому діяннях і є жертвою політики російської влади”.
Минулого року колеги трьох вчених вважають, що вони невинні. На їхню думку, наукові статті, опубліковані або представлені на міжнародних конференціях, були перевірені на відсутність інформації з обмеженим доступом. Колеги-дослідники наголосили, що ці випадки мають жахливий вплив на російську наукову спільноту та ускладнюють виконання роботи науковцями.
Своєю чергою у Кремля назвали пред’явлені звинувачення “дуже серйозними”. У Москві додали, що розслідування щодо них є справою спецслужб.
РосЗМІ з посиланням на адвоката Маслова повідомили, що фізик, виступаючи перед судом, сказав, що все своє життя присвятив науці і ніколи не хотів зрадити свою країну. Захист заявив, що на початку року у Маслова стався серцевий напад. Відповідно тривалий термін ув’язнення буде рівнозначний смертній карі.
Минулого місяця до 7 років ув’язнення засудили іншого вченого в цій галузі — Олександра Куранова. Російський “Коммерсант” стверджував, що йому пом’якшили термін за свідчення проти Маслова, хоча Reuters не вдалося підтвердити цю інформацію.
- У Росії другий західний окружний військовий суд заочно засудив речника компанії Meta, якій належать соцмережі Facebook і Instagram, Енді Стоуна до шести років колонії загального режиму у справі про “виправдання тероризму”.
- У Росії до 4-х років колонії загального режиму засудили терориста, “ексміністра оборони” так званої “ДНР” Ігоря Гіркіна (Стрєлкова).
- Російську художницю та музикантку Олександру Скочиленко засудили до 7 років за ґратами за антивоєнний протест, який вона влаштувала у супермаркеті в березні 2022 року. Тоді Скочиленко заклеїла 5 цінників у магазині наклейками з інформацією про війну РФ проти України.
Адміністрація Дональда Трампа розглядає можливість радикального розширення річної квоти на прийом біженців, щоб надати притулок більшій кількості “білих мешканців” Південно-Африканської Республіки. За даними джерел, йдеться про додаткові 10 тисяч місць для етнічних африканерів, які, на думку президента, зазнають переслідувань.
Політична напруга через війну на Близькому Сході розколола європейську музичну спільноту. Цього року глядачі в Мадриді, Дубліні та Любляні не побачать фінал “Євробачення” у Відні, оскільки національні канали запровадили повний бойкот події через незгоду з політикою організаторів конкурсу.
Технологічний гігант Meta готується до масштабної оптимізації штату, плануючи звільнити близько 8000 співробітників наступного місяця. Керівництво компанії пояснює цей крок необхідністю вивільнення ресурсів для безпрецедентних інвестицій у розробку штучного інтелекту, сума яких цьогоріч сягне 135 мільярдів доларів.
Рішення італійського уряду використовувати албанську територію для фільтрації мігрантів визнано правомірним з точки зору права ЄС. Це створює важливий прецедент для всієї Європи, оскільки Німеччина та Нідерланди вже розглядають можливість впровадження аналогічних “зовнішніх хабів” до кінця року.
Організація Об’єднаних Націй ініціювала розробку плану подальшої присутності в Лівані через наближення терміну закінчення мандату миротворчих сил UNIFIL. Попри небезпеку перебування у зоні активних бойових дій, офіційний Бейрут наполягає на збереженні міжнародного контролю для стримування ескалації.