У Росії фіксують рекордне падіння рейтингів Путіна

Рівень схвалення діяльності російського правителя Володимира Путіна впав до позначки 66%, що стало найнижчим показником з початку повномасштабного вторгнення в Україну. Про це свідчать дані свіжих опитувань прокремлівських соціологічних центрів, опубліковані 17 липня 2026 року.

Що кажуть цифри:

Фонд громадської думки (ФОМ): Згідно з опитуванням, проведеним 10–12 липня, рейтинг схвалення Путіна за тиждень скоротився одразу на 5 процентних пунктів – до 66%. Рівень довіри до нього також знизився – з 69% до 67%.

ВЦВГД (Всеросійський центр вивчення громадської думки): Цей центр фіксує зниження рейтингів вже третій тиждень поспіль. Станом на середину липня рівень схвалення діяльності президента впав до 65,1%, а рівень довіри – до 71%.

Причини невдоволення

Експерти та аналітики зазначають, що падіння показників не є випадковим коливанням, а відображає накопичену втому та соціальне невдоволення росіян. Головними факторами, що впливають на настрої населення, стали:

Паливна криза: Дефіцит бензину та різке зростання цін на пальне стали “подією тижня” для більшості респондентів, що безпосередньо б’є по повсякденному життю громадян.

Наслідки війни: Вплив військових витрат та економічний тиск, викликаний війною, стають все більш відчутними для звичайних росіян.

Безпекова ситуація: Регулярні обстріли прикордонних територій та загальна нестабільність також негативно позначаються на сприйнятті влади.

Хоча дані російських державних центрів часто піддаються критиці через можливу маніпуляцію, сам факт визнання ними падіння рейтингів є знаковим. Подібні темпи зниження підтримки влади перевищують показники, що спостерігалися під час оголошення “часткової мобілізації” восени 2022 року.

Аналітики припускають, що Кремль змушений визнавати зростання суспільного невдоволення, оскільки реальні побутові проблеми – такі як дефіцит товарів та інфляція – стають все важче ігнорувати або пояснювати виключно зовнішньополітичними чинниками.

  • Українські сили безпілотних систем проводять інтенсивну ударну кампанію, метою якої є порушення логістики та транспортування палива до окупованого Криму. Такі дії, за оцінкою аналітиків, створюють додаткове навантаження на російську систему протиповітряної оборони.

Президент України Володимир Зеленський закликав США прискорити постачання Україні 500 ракет-перехоплювачів PAC-3 для систем Patriot. За його словами, попри схвалення Держдепартаментом США можливої угоди про продаж ракет, їхнє постачання може розпочатися лише за кілька років, тоді як Україна потребує їх уже цієї зими.

Перед початком гуманітарної місії в тимчасово окупованих Олешках на Херсонщині росіяни прибрали вулиці міста, вивезли сміття та тіла людей, які тривалий час залишалися там. Також окупанти пофарбували бордюри та привели вулиці до ладу перед приїздом журналістів.

Україна звернулася до Ради Безпеки ООН із проханням скликати екстрене засідання через масовані ракетні та дронові атаки Росії 29 жовтня, внаслідок яких загинули щонайменше 20 людей і понад 80 зазнали поранень.

У Шевченківському районі Києва стався вибух в одній із квартир багатоповерхового будинку.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 30 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 168 бойових зіткнень.