У Росії вперше заявили, що більшість дронів отримують з Китаю
Джерело: заява глави Мінфіну Росії Антона Силуанова на засіданні комітету Держдуми з бюджету та податків
У Росії вперше визнали, що більшість БпЛА, котрими користуються ЗС РФ, поставлено з Китаю. Заява прозвучала в контексті анонсування нової російської програми стосовно створення власної бази виробництва безпілотників.
Антон Силуанов вперше на публічному рівні заявив про джерело постачання дронів до Росії.
“Сьогодні безпілотники здебільшого всі з Китайської Народної Республіки. Вдячні нашим партнерам. Але треба розвивати власну ресурсну базу та гроші, необхідні для цього, виділено”, – сказав він.
Міністр зазначив, що на новий проєкт з розвитку власної безпілотної бази РФ скерує понад 60 млрд рублів (приблизно 18 млрд гривень).
“Завдання таке, щоб 41% усіх безпілотників до 2025 року були з маркою “Зроблено у Росії”, – підкреслив він.
- Раніше речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявляв, що у Росії планують наростити виробництво безпілотників-камікадзе типу “Шахед”.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.