У Росії заявили, що «агент СБУ», який нібито вбив генерала Москалика, готував замах з вересня
Увечері суботи, 26 квітня 2025 року, Федеральна служба безпеки Росії поширила заяву про затримання громадянина РФ Ігната Кузіна, підозрюваного у замаху на заступника начальника Головного оперативного управління Генерального штабу ЗС Росії генерал-лейтенанта Ярослава Москалика.
За даними ФСБ, Кузін, який має посвідку на проживання в Україні, замінував автомобіль “Volkswagen Golf” у місті Балашиха Московської області. Внаслідок вибуху загинув генерал Москалик, 1966 року народження. У ФСБ заявили, що вибуховий пристрій Кузін нібито виготовив із компонентів, вилучених зі схованки, облаштованої українськими спецслужбами.
Свіжу інформацію щодо справи повідомило російське агентство ТАСС із посиланням на Слідчий комітет РФ. За даними російської сторони, Ігнату Кузіну висунули обвинувачення у скоєнні теракту – і він визнав свою вину у вбивстві генерала Москалика.
За твердженням СК РФ, Кузін зізнався, що був завербований співробітниками Служби безпеки України за грошову винагороду. За вбивство генерала йому нібито обіцяли 18 тисяч доларів США.
Підготовка замаху, за версією російського слідства, тривала з вересня 2024 року.
Українська сторона поки не коментувала цю інформацію та не підтверджувала і не спростовувала заяв російських силових структур.
- 25 квітня у підмосковній Балашисі вибухнула автівка, поряд з якою проходив генерал-лейтенант Ярослав Москалик. Він загинув.
22 вересня та в ніч на 23 вересня підрозділи Сил оборони України уразили низку важливих об’єктів російського агресора.
22 вересня країни ЄС домовилися виключити російських мільярдерів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана зі списку санкцій. Водночас обмеження щодо близько 3000 інших фізичних та юридичних осіб продовжать ще на три роки.
Російська платіжна мережа A7, створена державним “Пробизнесбанком” і молдавським олігархом Іланом Шором, з кінця 2024 року по серпень 2025-го провела через міжнародну банківську систему понад $6,9 млрд. Частина платежів стосувалася закупівель для російського військово-промислового комплексу та спецслужб.
Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із президентом Франції Еммануелем Макроном. Однією з головних тем стали російські удари по українській енергетичній інфраструктурі та підготовка країни до зими. Також сторони підписали контракт на постачання радарів та зенітних ракет.
Росія посилила удари по економічній інфраструктурі України, атакуючи склади, логістичні центри, залізницю та промислові підприємства. Найсерйозніших втрат зазнала металургія: три основні металургійні заводи країни, на які припадало близько 90% українського виробництва сталі, після ракетних ударів зупинили роботу.