У Румунії на виборах президента лідирує антизахідний кандидат
Джерело: Reuters
За підсумками першого туру президентських виборів у Румунії, до другого туру виходять 62-річний Калін Джорджеску, який критикує НАТО, та правоцентристка Елена Ласконі. Джорджеску набрав 22,9% голосів, тоді як Ласконі, колишня журналістка та нинішня голова партії Союз порятунку Румунії (USR), отримала 19,16%.
Третє місце очолив прем’єр-міністр Марсель Чолаку, який мав високу підтримку, зокрема серед румунів, які проживають за кордоном. Він отримав менше голосів, ніж прогнозували попередні опитування.
Президент у Румунії виконує напіввиконавчі функції, зокрема контролює оборонні витрати. Країна стикається з тиском щодо збільшення фінансування НАТО на тлі військової підтримки України та необхідності зменшити бюджетний дефіцит, який нині становить 8% ВВП.
Джорджеску раніше пов’язували із крайньоправою партією “Альянс за об’єднання румунів”. Він критикував оборонну політику країни, зокрема називав розміщення ракетного щита НАТО в Девеселу “ганьбою дипломатії”. Він також заявляв, що НАТО не зможе захистити своїх членів у разі нападу Росії.
Елена Ласконі, яка до політики працювала журналістом і була мером двох міст, дотримується проукраїнської позиції. Вона підтримує збільшення оборонних витрат та військову допомогу Україні, враховуючи спільний 650-кілометровий кордон між країнами.
Після початку війни в Україні Румунія надала Києву військову допомогу, дозволила експорт зерна через свій порт у Констанці та забезпечила протиповітряні батареї “Патріот”. У прикордонних районах країни було зафіксовано падіння безпілотників, які порушували повітряний простір, однак жертв не зафіксовано.
Несподіване зростання підтримки Джорджеску викликало питання. Раніше опитування передбачали йому лише 5% голосів. Політичний аналітик Раду Магдін назвав цей стрибок безпрецедентним для посткомуністичної Румунії. Деякі експерти, зокрема професор Сергіу Міскойу, не виключають можливого втручання Росії у вибори.
Другий тур виборів, що відбудеться 8 грудня, визначить, чи зможе Румунія зберегти свою прозахідну позицію, яку активно підтримував нинішній президент Клаус Йоганніс протягом двох термінів. Йоганніса часто критикували за недостатню боротьбу з корупцією, однак його зовнішньополітична позиція залишалася твердою.
- Міноборони Румунії підготувало законопроєкт про дозвіл збивати БпЛА, які заходять у повітряний простір країни та становлять загрозу для людей та майна.
Китай закликав окремі великі нафтопереробні заводи зберігати високі темпи виробництва пального на тлі загострення ситуації довкола Ірану та ризиків для постачань нафти через Перську затоку.
Європейський Союз звинуватили у зволіканні з виконанням міжнародного права напередодні обговорення можливої заборони торгівлі з незаконними ізраїльськими поселеннями. Міністри закордонних справ ЄС розглянуть це питання на зустрічі в Брюсселі.
Польща передала Україні 5 ракет PAC-3 MSE, які використовують у системах протиповітряної оборони Patriot. У Варшаві заявляють, що це рішення ухвалили на прохання НАТО та після консультацій із країнами-користувачами системи.
У 83-ю річницю Волинської трагедії міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив про необхідність для кожного народу розрахуватися зі своєю історією. За його словами, це має відбуватися в дусі християнського іспиту сумління.
Міністерство об’єднання Південної Кореї звернулося до КНДР із проханням допомогти у пошуках зниклого військового моряка. У Сеулі припускають, що він міг дрейфувати на північ через морський кордон у Східному морі.