У Шольца заперечили заяву опозиції про майбутній візит канцлера до Путіна
Джерело: Spiegel
Генеральний секретар СДПН Маттіас Мірш заперечив нещодавню заяву представника опозиції Родеріха Кізеветтера стсовоно того, що канцлер ФРН Олаф Шольц має намір зустрітися з президентом РФ Володимиром Путіним до 23 лютого.
Мірш вважає допис Кізеветтера “явним порушенням угоди про чесну конкуренцію” на тлі майбутніх виборів. Він закликав генерального секретаря партії “Християнсько-демократичний союз” втрутитися в ситуацію, а від політика очікує видалення посту.
Раніше речник з питань безпеки головної опозиційної партії Німеччини ХДС Родеріх Кізеветтер повідомив, що бачить ознаки того, що канцлер Олаф Шольц планує зустрітися з російським диктатором Володимиром Путіним до парламентських виборів 23 лютого.
Зауважимо, нещодавно Саскія Ескен, лідерка Соціал-демократичної партії Німеччини, закликала до продовження телефонних переговорів між канцлером Олафом Шольцом та очільника Росії Володимиром Путіним.
Водночас, на її думку, особиста зустріч Путіна та Шольца наразі не має сенсу. Лідерка СДПН зазначила, що “поки відносини залишаються такими, якими вони є, безумовно, достатньо поговорити по телефону”.
- Канцлер Німеччини Олаф Шольц провів, за його словами, безрезультатну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним. Однак Шольц заявив, що готовий до подальших переговорів з ним.
- Канцлер Німеччини Олаф Шольц планує відновити переговори з президентом Росії Володимиром Путіним. Востаннє їхній діалог відбувся у грудні 2022 року.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.