У справі про диверсію в аеропорту Лейпцига встановили підозрюваних: росіянина та білоруса

Джерело: tagesschau

Німецькі правоохоронці встановили двох підозрюваних у справі про спробу диверсії в аеропорту Лейпцига.

Мова про громадянина Білорусі з російським паспортом та уродженця Росії з паспортом Латвії.

На пресконференції 1 вересня глава МВС Німеччини заявив, що за спробою диверсії стоять російські спецслужби. Безпосередніми виконавцями були “агенти нижчого рівня”.

За даними ЗМІ, уродженець РФ, ймовірно, прибув до ФРН наприкінці липня через берлінський аеропорт. Звідти вирушив до Лейпцига орендованим авто, а за два дні до спроби диверсії залишив країну через Берлін. Другого підозрюваного вдалося встановити завдяки ДНК, знайденій на місці інциденту. Біологічні сліди виявили на одному з дронів, внутрішній стороні бляшанки з вибухівкою та антені, закріпленій на дереві неподалік аеропорту.

Слідчі перевірили дані через європейські бази та виявили збіги в Литві й Фінляндії.

Як з’ясувалося, другий підозрюваний — громадянин Білорусі, який також має російський паспорт. Він уже привертав увагу правоохоронців у різних країнах через інші злочини.

Слідство встановило, що білорус отримав туристичну візу Італії наприкінці квітня в Мінську та в’їхав до Німеччини.

Водночас слідчі сумніваються, що підозрюваних вдасться затримати та притягнути до відповідальності.

ЄС розглядає санкції проти Росії

Європейський Союз викликав главу МЗС Росії та розглядає можливість запровадження санкцій після інциденту в Німеччині.

Глава дипломатії ЄС Кая Каллас заявила, що атака має ознаки “тероризму, спонсорованого державою”.

Вона також повідомила, що країни ЄС обговорять підготовку санкцій проти 1600 фізичних та юридичних осіб, пов’язаних із ВПК РФ.

Міністр закордонних справ ФРН Йоганн Вадефуль заявив, що проти значної кількості осіб можуть запровадити додаткові санкції.

Своєю чергою, міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро запевнив, що Європа не залишить без відповіді такий інцидент.

Раніше Німеччина звинуватила Москву у спробі атаки в Лейпцигу та оголосила про закриття російського консульства в Бонні й розірвання угоди з російським культурним центром у Берліні.

Глава РФ Володимир Путін назвав рішення “серйозною помилкою”. Згодом заступник голови Ради Безпеки РФ та колишній президент Росії Дмитро Медведєв пригрозив Німеччині “прямим ударом”

Тим часом, Міністерство закордонних справ Росії викликало тимчасового повіреного у справах Німеччини через “антиросійські дії”.

У Москві заявили, що висловлять протест після рішення Берліна.

За даними Politico, у Берліні вважають, що відповідь не може обмежитися висилкою окремих російських дипломатів чи закриттям російських установ. Серед можливих кроків розглядають посилення санкцій та інші заходи підтримки України.

Тим часом Угорщина заявила, що готова підтримати Німеччину в протидії російським гібридним атакам. Заява прозвучала після того, як Берлін визнав Росію винною в інциденті з дроном біля українського літака в Лейпцигу.

У Республіканській партії США зростає підтримка ідеї тимчасово обмежити експорт дизельного пального. Причиною стали рекордні ціни, які особливо болісно вдарили по фермерах, перевізниках та регіонах із високою залежністю від дизеля.

Шестирічна Лянь Юньчжи з китайського Ченду двічі за вересень покращила жіночий світовий рекорд у швидкісному складанні кубика Рубіка 3×3. Її найкращий середній результат за п’ять спроб становив 4,27 секунди.

Прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем попросив президента США Дональда Трампа порушити питання звільнення британського громадянина Джиммі Лая під час його майбутньої зустрічі з лідером Китаю Сі Цзіньпіном. Лондон також дав зрозуміти, що готовий прийняти Лая у Великій Британії.

NASA успішно активувала головний науковий інструмент космічного телескопа Nancy Grace Roman – інфрачервону камеру Wide Field Instrument із роздільною здатністю 300 мегапікселів. Телескоп наблизився до початку повноцінних наукових спостережень, які мають стартувати у 2027 році.

Канада виділить 100 млн канадських доларів міжнародної допомоги Палестині. Більшу частину коштів – 80 млн спрямують на невідкладні гуманітарні потреби, ще 20 млн – на програми у сфері миру та безпеки.