У травні під Харковом російська армія зазнала найбільших втрат за всю війну – NYT

Джерело: The New York Times

Згідно з даними НАТО та західних військових експертів, щодня у травні ЗСУ ліквідовували або завдавали поранень у середньому понад 1000 російським солдатам на полі бою в Україні.

Травень був особливо смертоносним для російської армії в Україні: за даними американських, британських та інших західних розвідувальних служб, щодня росіяни втрачали понад 1000 своїх солдатів.

У травні, як за межами Харкова, так і вздовж східного фронту, відзначали більш інтенсивні періоди російської хвилі атак. Аналітики британської військової розвідки заявили, що втрати Росії в травні, які вони оцінюють у середньому 1200 осіб на день, були найвищими за весь час повномасштабної війни.

Водночас за словами американських посадовців, Росія продовжує поповнювати свої лави на 25–30 тисяч осіб на місяць. Це дозволяє командуванню продовжувати кидати солдатів у смертельні м’ясні штурми, не дбаючи про збереження чисельності військового угрупування, яке намагається окупувати Україну.

Схожа тактика застосовувалася також під час атаки на Бахмут та Авдіївку. Щоправда, для їхнього захоплення доводилося кидати “вагнерівців”, ув’язнених та простих солдатів у м’ясорубку дуже довго: битва за Бахмут тривала близько року, Авдіївку штурмували чотири місяці. Тоді як після постійних атак на Вовчанськ, російський наступ заглух. За словами українських та американських військових, цієї весни тактика м’ясних штурмів дає помітно менший результат.

Втрати змусили Росію відносно швидко відправити новобранців в Україну, а це означає, що солдати, відправлені на фронт, погано навчені.

Масове застосування дронів, касетних боєприпасів та перехід ЗСУ до оборони, зокрема з мінуванням підходів та використанням фортифікаційних споруд, фактично прирівнює перебування наступаючих солдатів РФ на відкритій території до самогубства.

Путін і Москва дуже намагалися досягти великих успіхів, прорватися через лінію фронту цієї весни, — зауважив в інтерв’ю NYT генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. — Вони намагалися і зазнали невдачі. Вони досягли дуже маленьких успіхів і платять за це дуже високу ціну.

За масштабами втрат травень може хіба що порівнюватися з війною в Афганістані: тоді за десять років бойових дій загинуло понад 15 000 радянських солдатів.

Нині афганську війну вже перевершила битва за Авдіївку, в якій російська армія втратила близько 16-17 тисяч осіб лише убитими.

Міністр оборони Ллойд Остін нещодавно заявив, що відтоді, як Путін почав повномасштабне вторгнення в лютому 2022 року, щонайменше 350 000 російських військових було вбито або поранено. Своєю чергою, британські оцінки свідчать про кількість убитих і поранених росіян у понад 500 000 осіб.

14 березня генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг зазначив, що згідно з оцінками західної розвідки втрати росіян з початку повномасштабного вторгнення перевищила позначку 350 тисяч вбитими та пораненими.

Зауважимо, в Україні триває 855-та доба повномасштабної російсько-української війни. Згідно з даними Генштабу, втрати армії РФ у живій силі (вбиті та поранені) перевищили 539 тисяч осіб.

На війні загинув Артур Назаров – фотограф, відеограф, учасник Революції Гідності та доброволець із Сум. Він документував події на Майдані, воював на сході України у 2014-2015 роках, а після початку повномасштабного вторгнення знову став на захист Батьківщини.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 20 листопада щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 157 бойових зіткнень.

Російські військові почали застосовувати на фронті новий ударний безпілотник “Куб-10МЄ”. Про це повідомив позаштатний радник президента України Сергій “Флеш” Бескрестнов.

19 листопада президент Франції Емманюель Макрон закликав повернути на розгляд питання вступу України до НАТО після саміту “Коаліції охочих” у Берліні.

19 листопада міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський після зустрічі з угорською колегою Анітою Орбан у Будапешті заявив, що Варшава координуватиме та представлятиме спільну позицію країн Центральної Європи під час консультацій щодо завершення російсько-української війни.