У Третьому армійському корпусі відбулася містерія на честь Євгена Коновальця

Командир Третього армійського корпусу, бригадний генерал Андрій Білецький, разом із бійцями корпусу провів церемонію прощання із засновником УВО та ОУН, командиром Корпусу Січових Стрільців полковником Євгеном Коновальцем. Церемонія відбулася у Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ — у першу ніч повернення полковника додому.

“Сьогодні тут зустрічаються два покоління. Полковник Коновалець уособлює покоління Січових стрільців, Чорних запорожців, бійців УВО, ОУН та УПА. Ми — покоління Майданів, АТО і великої російсько-української війни. Кожне з цих поколінь отримувало українську справу незавершеною.  Ми — перше покоління, яке має реальний шанс розірвати важкий ланцюг і довести до кінця справу полковника та всіх великих попередників — боротьбу за велику, могутню і соборну Україну. Щоб більше не передавати цей важкий обов’язок нашим дітям і майбутнім поколінням”, – повідомили у корпусі.

До собору домовину з Коновальцем доставили на оригінальному бронеавтомобілі Austin часів Української революції, який відреставрували військовослужбовці ремонтно-відновлювального батальйону корпусу. Біля храму Коновальця зустрів коридор із смолоскипів, воїнів Третього армійського корпусу та Військової школи імені Євгена Коновальця.

До броньованого автомобіля Austin прикріпили артилерійський лафет. В українській та європейській традиціях це є проявом найвищої пошани до військового.

Також до броньовика приєднали тридюймову гармату — оригінальний зразок 1917 року, яка перебувала на озброєнні армії УНР, а саме в дивізії Січових стрільців під командуванням полковника Коновальця. Гармата має повністю автентичний вигляд: збереглися нарізи ствола, колеса, а на щитку бронювання — бойовий шрам, слід ушкодження, від якого метал тріснув ще під час Перших визвольних змагань. Вціліли й оригінальні бронзові кріплення — на гашетці, ручці та прицільному пристрої, що робить цю гармату не просто експонатом, а справжнім свідком епохи Української революції та боротьби за незалежність.

Під час церемонії бійці корпусу разом із командиром Андрієм Білецьким віддали шану полковнику Коновальцю та прочитали молитву українського націоналіста. Запалені вогняні чаші символізували передачу вогню від покоління українських визвольних змагань до сучасних воїнів. Це — символ тяглості української визвольної боротьби: від Січових Стрільців і УВО до сьогоднішніх захисників. Після цього в небо спрямували промені світла — як знак ідеї, що не згасає, і боротьби, яка триває.

• Андрій Білецький,
• Євген Коновалець,
• Третій армійський корпус ЗСУ