У Тунісі замінили до 10 років ув’язнення за частину кіберзлочинів на штрафи

Джерело: Reuters.

Президент Тунісу Каїс Саїд пом’якшив покарання за порушення суперечливого декрету про кіберзлочини, який правозахисні організації називали інструментом тиску на журналістів, активістів і політичних опонентів.

Згідно зі змінами, для осіб, які вперше порушили закон, тюремні строки, що в окремих випадках могли сягати 10 років, замінять штрафами від 10 до 20 тисяч туніських динарів. За повторне порушення передбачатиметься до шести місяців ув’язнення та штраф у 50 тисяч динарів.

Раніше закон дозволяв призначати до 10 років позбавлення волі, якщо публікація або інше порушення стосувалося державного посадовця. Максимальний штраф міг становити 100 тисяч динарів.

Декрет набув чинності у 2022 році та швидко став одним із найбільш критикованих нормативних актів у країні. Туніські та міжнародні правозахисні організації неодноразово заявляли, що його застосовують не лише проти кіберзлочинності, а й проти критиків влади.

За останні роки за цим законом були засуджені або ув’язнені кілька журналістів та активістів. Влада натомість наполягає, що закон потрібен для боротьби з кіберзлочинами, дезінформацією, наклепом та атаками на громадський порядок. Саїд неодноразово запевняв, що свободи у Тунісі гарантовані та що він не має наміру перетворюватися на диктатора.

Пом’якшення покарань стало одним із рідкісних випадків відступу президента від жорсткого курсу після 2021 року, коли він призупинив роботу парламенту, а згодом розпустив його та суттєво розширив власні повноваження. Його опоненти називали ці кроки фактичним переворотом.

Рішення щодо кібердекрету було ухвалене за кілька годин після того, як низка громадських організацій, зокрема впливова профспілка UGTT, оголосили про підготовку масштабної національної ходи проти, на їхню думку, системного обмеження прав і свобод.

Правозахисники вже давно вимагають від туніської влади повністю переглянути або скасувати закон, наголошуючи, що його формулювання дозволяють надто широко трактувати поняття неправдивої інформації та шкоди публічним особам.

Хоча нові зміни значно зменшують ризик тривалого ув’язнення для тих, хто вперше порушив декрет, сам закон продовжує діяти, а повторні порушення все ще можуть завершитися тюремним строком.

У неділю, 9 листопада, російські війська атакували важливий енергетичний об’єкт на Дніпропетровщині. Внаслідок удару в регіоні виникли масштабні відключення електроенергії.

Російські війська намагаються розділити Україну по Дніпру, завдаючи ударів по мостах та енергетичній інфраструктурі. Водночас влада щотижня оновлює заходи протидії таким атакам.

У вівторок, 10 листопада, на українсько-румунському кордоні тимчасово обмежать рух транспортних засобів через пункт пропуску «Солотвино — Сігету-Мармацієй». Обмеження діятимуть з 08:00 до 16:00 на в’їзд до Румунії.

Увечері 9 листопада російські війська завдали удару безпілотниками по енергетичній інфраструктурі Первомайського району Миколаївської області. Внаслідок атаки понад 60 тисяч споживачів залишилися без електроенергії.

Європейські країни нарощують військову та фінансову підтримку України, однак поки не можуть повністю компенсувати можливе скорочення американської допомоги. Найбільша залежність Києва від Вашингтона зберігається у трьох сферах: протиповітряній обороні, військовій розвідці та супутниковому зв’язку.