У Туреччині судитимуть лідера опозиції через образу Ердогана

Джерело: Reuters

Турецький суд ухвалив рішення залишити під вартою лідера ультраправої партії “Перемоги” Уміта Оздага до судового засідання. Справа стосується обвинувачення у розпалюванні суспільної ненависті. Політика затримали після його коментарів, в яких він заявив, що “навіть хрестові походи не завдали Туреччині такої шкоди, як Ердоган”.

Оздаг у своєму дописі на платформі X зазначив, що його арешт є символом переслідування людей, яких він представляє.

“Заарештовували робітників, яким доводилося виживати на мінімальну зарплату, пенсіонерів, які живуть за порогом голоду!…Ви можете мене заарештувати, але ви не можете змусити мене замовкнути, не вбивши!” — написав політик.

Рішення суду викликало хвилю критики серед турецької опозиції. Лідер Республіканської народної партії (CHP) Озгур Озел назвав арешт Оздага “вбивством справедливості” та наголосив, що це руйнує демократію та незалежність судової системи.

Мер Стамбула Екрем Імамоглу також висловив протест, заявивши, що такі дії є втручанням політики в роботу суду. У своєму дописі на X він пообіцяв, що “воля народу змінить цю ситуацію”.

Лідер націоналістичної опозиційної партії Ії Мусават Дервісоглу під час пресконференції звинуватив керівну партію в намаганнях залякати та дискредитувати опозиційні сили через арешти та тиск.

Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан звинуватив Ізраїль у спробах дестабілізувати Сирію серією ударів по її території. Заяву він зробив у Дамаску після переговорів із сирійським колегою Асаадом аш-Шайбані.

Володимир Зеленський увів у дію три нові санкційні рішення РНБО, які охопили російський “тіньовий флот”, компанії та осіб, пов’язаних із “Ростехом”, а також фігурантів, яких у Києві звинувачують у поширенні російської пропаганди. Серед них – колишня прессекретарка президента Юлія Мендель.

Дипломатичний поїзд із радниками з безпеки країн ЄС та колишнім прем’єром Великої Британії Борісом Джонсоном незадовго до російської атаки залишив станцію Ягодин біля кордону з Польщею. В Укрзалізниці припускають, що саме він міг бути однією з цілей реактивного дрона.

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що у разі прямого нападу Росії Варшава, на його думку, могла б доволі швидко здобути перевагу. Одним із головних факторів він назвав значно сильніші можливості у повітрі та наявність озброєння для глибоких ударів.

Російські війська протягом дня 13 вересня атакували Україну 323 ударними безпілотниками, серед яких було 14 реактивних. Сили ППО збили або подавили 310 дронів, водночас зафіксовано 10 влучань.