У в’язниці погіршився стан Наргес Мохаммаді: адвокати заявляють про серцевий напад

Джерело: АР

Іранська правозахисниця, лауреатка Нобелівської премії миру Наргес Мохаммаді, яка перебуває у в’язниці, ймовірно, перенесла серцевий напад. Про це повідомила її адвокатка Ширін Ардакані після візиту до неї іранських адвокатів та сестри.

Як розповіла Ардакані, її колеги відвідали Мохаммаді у в’язниці на північному заході Ірану в неділю. За їхніми словами, стан ув’язненої викликав занепокоєння.

“Коли мої колеги її побачили, вони були шоковані: вона була дуже бліда, сильно схудла і перебувала не одна – поруч із нею була медсестра”, – сказала Ардакані.

За словами адвокатки, сама Мохаммаді розповіла, що 24 березня втратила свідомість більш ніж на годину. Про це їй повідомили співкамерниці. Після огляду в тюремній клініці лікар припустив, що у неї міг статися серцевий напад.

“Вона каже, що відтоді має біль у грудях кілька разів на день, їй важко дихати і вона перебуває у дуже тяжкому стані”, – додала Ардакані. За її словами, Мохаммаді не дозволяють переведення до лікарні та не дають можливості відвідати кардіолога. Під час зустрічі з адвокатами поруч постійно перебував представник адміністрації в’язниці.

Зв’язатися з адвокатами Мохаммаді в Ірані не вдалося, оскільки вони не спілкуються з медіа. Ситуацію ускладнює інтернет-блекаут, запроваджений владою, який обмежує комунікацію з країною. За словами Ардакані, спілкування з іноземними журналістами без дозволу і під наглядом влади вважається злочином і може каратися до 10 років ув’язнення.

Мохаммаді 53 роки. Вона отримала Нобелівську премію миру у 2023 році, перебуваючи у в’язниці. У грудні її затримали під час поїздки до міста Мешхед і згодом засудили ще до семи років ув’язнення.

Раніше вона вже відбувала покарання – 13 років і 9 місяців – за обвинуваченнями у змові проти державної безпеки та “пропаганді проти уряду Ірану”. Водночас із кінця 2024 року Мохаммаді перебувала на тимчасовому звільненні через стан здоров’я.

Під час цього періоду вона продовжувала публічну діяльність: брала участь у протестах і виступала в міжнародних медіа, зокрема виходила на акції біля тегеранської в’язниці Евін, де раніше утримувалася. У лютому революційний суд у Мешхеді призначив їй додаткові сім років ув’язнення. Такі суди зазвичай ухвалюють рішення без реальної можливості для підсудних оскаржити обвинувачення.

Минулого місяця чоловік Мохаммаді Таґі Рахмані повідомляв, що її стан погіршився, зокрема через побиття під час затримання у грудні. За його словами, кілька чоловіків били її руками і ногами в бік, голову та шию.

Співробітника посольства США в Лондоні, якого підозрюють у зберіганні непристойних зображень дітей, у серпні затримали у його квартирі на півдні міста та вивезли до Сполучених Штатів. Британська поліція до цього не встигла його допитати.

Німецька журналістка Ангеліке Герай кілька місяців видавала себе у соцмережах за переконану прихильницю Володимира Путіна, щоб перевірити, чи спробують її завербувати для виконання завдань. За даними RTL, експеримент спрацював – фейковій “Каті” почали пропонувати оплачувані доручення, а розрахунок здійснювали у біткоїнах.

13 вересня міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський зреагував на російські удари по ділянках на кордоні з Польщею, наголосивши, що це є ще одним ескалаційним кроком Москви.

Прем’єр-міністр Канади Марк Карні обговорює з європейськими лідерами безпрецедентний формат зближення з ЄС – аж до можливого “асоційованого членства”. Серед інших ідей – спрощення для канадців можливості жити й працювати в країнах Євросоюзу.

Президент США Дональд Трамп звинуватив українську сторону у дефіциті дизельного пального на світовому ринку, мовляв, через удари по російських НПЗ.