У Варшаві говорять про українську мову в Європі, під час війни та вимушеної міграції: стартувала конференція педагогів
16–17 березня 2026 року у Варшаві триває ІІ Міжнародна науково-практична конференція “Українська мова як іноземна у Польщі”, присвячена сучасним викликам викладання української мови за межами України. Захід проходить за підтримки Посольства України в Республіці Польща та Фундації Пилипа Орлика.
Конференція об’єднала науковців, освітян, мовознавців, дослідників та представників освітніх інституцій з різних країн Європи. У центрі уваги будуть нові підходи до викладання української мови, її роль у збереженні ідентичності, а також освітні практики, що формуються в умовах війни та вимушеної міграції.
Ініціатором і головою організаційного комітету конференції є д-р Павло Левчук — мовознавець, дослідник української мови в Польщі, науковий співробітник Інституту славістики Польської академії наук, який займається питаннями розвитку викладання української мови як іноземної у європейському освітньому просторі.
“Сьогодні українська мова за межами України є не лише предметом вивчення, а й важливим інструментом збереження зв’язку з культурою, пам’яттю та спільнотою. Ця конференція покликана стати простором для фахової розмови про те, як якісно викладати українську мову в нових європейських реаліях”, — зазначає д-р Павло Левчук.
У програмі конференції — пленарні виступи та тематичні панелі, присвячені таким темам: “Українська мова як іноземна. Перспектива України”, “Українська мова в Європі”, а також “Українська мова в час війни й мобільності. Зміни мови, мотивації до вивчення та нові дидактичні інструменти”.
Участь у конференції беруть науковці та викладачі з провідних університетів Польщі та України, зокрема Варшавського університету, Університету імені Адама Міцкевича в Познані, Католицькиго університету Любліна, Щецінський університет, Інституту славістики ПАН, шкіл та ліцеїв Кракова, Вроцлава, Торуня, Гданська, Радома, Явожна та ін, представники освітніх центрів і шкіл, де викладається українська мова в різних країнах Європи, як то Італія, Австрія, Чехія, Німеччина та провідних університетів різних міст України.
До організації та проведення конференції долучені Інститут славістики Польської академії наук, Посольство України у Республіці Польща, Фундація Пилипа Орлика, XV ліцей у Вроцлаві та Польське радіо для України.
“Польща стала важливим простором для мільйонів українців, які були змушені покинути свої домівки через брутальну агресію Росії проти України. Ми переконані, що інтеграція українських дітей у польське суспільство є надзвичайно важливою та у якійсь мірі потрібною для розвитку дітей. Разом із тим не менш важливо, щоб вони зберігали зв’язок зі своєю культурою, мовою та ідентичністю. Українська мова є фундаментом цього зв’язку. Тож ми послідовно підтримуємо ініціативи, спрямовані на розвиток і популяризацію української мови, а також на забезпечення її якісного та системного викладання у польській освітній системі”, — підкреслив Посол України Василь Боднар.
Окрему увагу учасники приділять практичним інструментам викладання української мови, новим підручникам, цифровим ресурсам та досвіду роботи з українськими учнями і студентами в різних країнах Європи.
“Підтримка таких ініціатив сьогодні особливо важлива, адже йдеться не лише про освіту, а й про збереження української присутності, ідентичності та культурного голосу в Європі. Ми бачимо великий запит на професійний обмін досвідом і на спільне напрацювання нових підходів до викладання української мови за кордоном”, — зазначає Ярина Ясиневич програмна директорка Фундації Пилипа Орлика.
Конференція проходить у змішаному форматі: частина секцій відбудеться у Варшаві офлайн, частина — онлайн.
Участь у конференції візьмуть науковці та викладачі з провідних університетів і наукових установ Європи та України, зокрема Варшавського університету, Університету імені Адама Міцкевича в Познані, Вроцлавського університету, Сілезького університету, Щецінського університету, Люблінського католицького університету, Інституту славістики Польської академії наук, Національного університету “Львівська політехніка”, Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Карпатського національного університету імені Василя Стефаника, Університету в Ольденбурзі, Європейського університету Віадріна у Франкфурті-на-Одері, Слов’янського інституту Академії наук Чеської Республіки, а також члени Окружних екзаменаційних комісій з Явожна, Вроцлава та Ґданська, представники Сілезького куратора освіти.
Військове керівництво США попередило комерційних мореплавців про запровадження суворої блокади морського трафіку Ірану та закликало використовувати спеціальні канали зв’язку для уникнення конфліктів у затоці.
Володимир Зеленський офіційно привітав Петера Мадяра із завершенням виборчих перегонів в Угорщині, наголосивши, що Україна бачить великий потенціал у розвитку відносин із новим демократичним керівництвом у Будапешті.
Центральна виборча комісія Угорщини опублікувала оновлені дані, згідно з якими опозиційний блок Петера Мадяра впевнено здобуває 138 мандатів, залишаючи партію влади далеко позаду з 54 місцями.
Провідні політичні лідери Європи привітали Петера Мадяра з перемогою на загальних виборах в Угорщині, назвавши цей результат символом повернення країни до європейської родини та цінностей демократії.
Після оприлюднення перших результатів підрахунку голосів Віктор Орбан зробив заяву про свою поразку, визнавши, що угорське суспільство більше не бачить його політичну силу біля керма держави.