Удар ЗСУ по заводу в Керчі: аналітики ISW оцінили наслідки для росіян

Джерело: Інститут вивчення війни

Збройні сили України атакували морську та портову інфраструктуру росіян на суднобудівному заводі “Залив” у тимчасово окупованій Керчі ввечері 4 листопада. За словами аналітиків, удар пошкодив корвет проєкту 22800 “Каракурт” на верфі.

Як повідомляється, завод “Залив” планував побудувати 14 бойових кораблів, призначених для ЧФ у період з 2016 по 2021 рік, серед який вісім – проєкту 22800 “Каракурт”. Утім, станом на цей рік з верфі було спущено лише три корвети.

Відомо, що “Залив” є найбільшою верфю у Східній Європі і, ймовірно, основним ремонтним підприємством ЧФ РФ у тимчасово окупованому Криму після успішного удару ЗСУ по “Севморзаводу” у Севастополі 13 вересня 2023 року.

Як зауважили в ISW, масштаби збитків точно незрозумілі. На думку експертів, удар, найімовірніше, не завдав шкоди, яка б порушила його діяльність у середньостроковій та довгостроковій перспективі.

“З червня 2023 року ЗСУ проводять кампанію зі знищення російської військової інфраструктури в окупованому Криму, насамперед об’єктів ЧФ. Це необхідно для послаблення здатності російських військових використовувати Крим як плацдарм і тил для російських операцій на півдні України”, – йдеться в огляді.

Міжнародний Реєстр збитків оголосив про початок подання заяв у новій категорії A1.2 – “Вимушене переміщення за межі України”. Компенсація стосується тих осіб, котрі після 24 лютого 2022 року вимушено виїхали за кордон і не можуть повернутися через збройну агресію РФ.

Уряд Болгарії 12 лютого схвалив 13-й пакет військової допомоги Україні від початку повномасштабного вторгнення Росії.

23 лютого міністр енергетики Денис Шмигаль під час презентації п’ятої оцінки завданих збитків і потреб у відновленні України (RDNA5) заявив, що нині загальна потреба у відновленні та модернізації енергетичного сектору на наступні десять років становить $90,6 млрд.

Колишній головнокомандувач ЗСУ, а нині посол України у Великій Британії Валерій Залужний заявив, що класична модель мобілізації більше не відповідає реаліям сучасного поля бою, як це продемонструвала повномасштабна війна.

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський різко відреагував на заяви Будапешта про намір заблокувати фінансову допомогу Україні. Йдеться про позицію Угорщини щодо кредиту ЄС у розмірі 90 мільярдів євро та вимогу відновити роботу нафтопроводу “Дружба”.