Удар ЗСУ по заводу в Керчі: аналітики ISW оцінили наслідки для росіян
Джерело: Інститут вивчення війни
Збройні сили України атакували морську та портову інфраструктуру росіян на суднобудівному заводі “Залив” у тимчасово окупованій Керчі ввечері 4 листопада. За словами аналітиків, удар пошкодив корвет проєкту 22800 “Каракурт” на верфі.
Як повідомляється, завод “Залив” планував побудувати 14 бойових кораблів, призначених для ЧФ у період з 2016 по 2021 рік, серед який вісім – проєкту 22800 “Каракурт”. Утім, станом на цей рік з верфі було спущено лише три корвети.
Відомо, що “Залив” є найбільшою верфю у Східній Європі і, ймовірно, основним ремонтним підприємством ЧФ РФ у тимчасово окупованому Криму після успішного удару ЗСУ по “Севморзаводу” у Севастополі 13 вересня 2023 року.
Як зауважили в ISW, масштаби збитків точно незрозумілі. На думку експертів, удар, найімовірніше, не завдав шкоди, яка б порушила його діяльність у середньостроковій та довгостроковій перспективі.
“З червня 2023 року ЗСУ проводять кампанію зі знищення російської військової інфраструктури в окупованому Криму, насамперед об’єктів ЧФ. Це необхідно для послаблення здатності російських військових використовувати Крим як плацдарм і тил для російських операцій на півдні України”, – йдеться в огляді.
- Сьогодні ввечері, 4 листопада, Збройні Сили України підтвердили, що завдали успішних ударів по морській та портовій інфраструктурі суднобудівного заводу “Залив” в тимчасово окупованому Криму в Керчі.
Перший транш кредиту ЄС для України більше не включатиме 5,9 мільярда євро оборонного фінансування виробництва безпілотників, а натомість покриє 3,2 мільярда євро бюджетної підтримки.
Вже цього місяця Данія передасть Україні 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Партнери зреагували на запит Києва та переспрямували частину фінансування з боєприпасів короткої дальності на далекобійні артилерійські рішення.
Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.
У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.
Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.