Угорщина посіла останнє місце за рівнем верховенства права серед країн ЄС – WJP
Джерело: звіт World Justice Project (WJP)
Угорщина опинилася на останньому місці серед країн Європейського Союзу за рівнем верховенства права.
У звіті WJP зазначається, що у світі посилюється тенденція до погіршення ситуації з дотриманням принципів верховенства права. У 2025 році цей показник знизився у 68% держав, тоді як у попередньому році погіршення фіксувалося у 57% країн.
За даними WJP, судові органи у світі втрачають позиції через надмірний вплив виконавчої влади та зростання політичного втручання в систему правосуддя. Показники, що оцінюють здатність судової влади обмежувати виконавчу, а також незалежність цивільного й кримінального правосуддя від урядового тиску, знизилися у 61%, 67% та 62% країн відповідно.
За оцінками експертів, Угорщина під керівництвом Віктора Орбана отримала 0,50 бала зі 1 можливого – на 0,02 менше, ніж минулого року. Це найнижчий показник верховенства права серед 27 країн Європейського Союзу.
Помітне зниження зафіксовано й у Словаччині, її результат упав до 0,64 бала, що на 0,023 пункту менше, ніж у 2024 році.
У звіті наголошується, що дві третини держав-членів ЄС погіршили свої показники верховенства права, головним чином через меншу відкритість урядів, слабше функціонування судової системи та зниження ефективності виконання законів.
Данія посіла перше місце в Європі за рівнем верховенства права, набравши 0,9 бала. За нею у рейтингу йдуть Норвегія, Фінляндія та Швеція.
Водночас у трьох із чотирьох країн ЄС зафіксовано погіршення якості цивільного та кримінального правосуддя: цивільні суди стають більш уразливими до дискримінації, а кримінальні системи менш неупередженими. Крім того, у понад половині європейських країн посилюється тиск уряду на судову владу.
Експерти відзначають, що погіршення рівня правосуддя спостерігається у низці країн. У Великій Британії показник знизився до 0,78 бала (на 0,01 менше, ніж торік), у США – до 0,68 (мінус 0,028), в Україні – до 0,48 (мінус 0,007), а в Росії – до 0,41 бала (мінус 0,049).
- Угорські спецслужби роками намагалися вербувати співробітників інституцій Європейського Союзу в Брюсселі. Про це йдеться у спільному розслідуванні Spiegel, бельгійської De Tijd та угорського порталу Direkt36.
Президент України Володимир Зеленський відповів на петицію щодо позбавлення Олексія Потапенка, відомого як Потап, почесного звання “Заслужений артист України”. Петиція набрала понад 25 тисяч підписів.
Індійські нафтопереробні заводи очікують, що у жовтні та листопаді постачання російської нафти скоротяться ще більше через зниження експорту РФ та жорстку конкуренцію з боку Китаю. На цьому тлі Індії — третьому за величиною імпортеру нафти у світі — до кінця року доведеться закуповувати дорожчі альтернативні сорти, повідомили чотири джерела.
Адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає новий підхід до переговорів із Росією: Кремль може звільнити частину політичних в’язнів, а Вашингтон у відповідь – послабити окремі санкції проти російської економіки. Ідею запропонував спецпредставник Трампа Джон Коул, а президент погодився спробувати реалізувати її.
Єврокомісія розробляє індивідуальні дорожні карти вступу до ЄС для чотирьох країн-кандидатів — України, Молдови, Чорногорії та Албанії, засвідчили двоє високопосадовців у Брюсселі.
За доказовою базою контррозвідки та слідчих Служби безпеки 15 років увʼязнення з конфіскацією майна отримала агентка російської воєнної розвідки (більш відомої як ГРУ), яку викрили у березні 2025 року.