Україна ініціювала внесення 20 об’єктів до Міжнародного списку культурних цінностей, що перебувають під посиленим захистом

Джерело: Мінкульт

Міністерство культури та інформаційної політики України за підтримки Постійного представництва України при ЮНЕСКО та Міноборони підготувало запит до Секретаріату Гаазької конвенції щодо внесення 20 об’єктів культурної спадщини до Міжнародного списку культурних цінностей, які перебувають під посиленим захистом.

Мовиться про більшість об’єктів, які входять до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та до попереднього Списку світової спадщини ЮНЕСКО, без врахування об’єктів, що знаходяться на тимчасово окупованих територіях, історичного центру Одеси та Чернігова. Це безпрецедентно великий список.

Йдеться про наступні об’єкти:

Собор Святої Софії та пов’язані з ним монастирські споруди, Києво-Печерська Лавра;
Львів – Ансамбль історичного центру;
Дерев’яні церкви карпатського регіону. Ясінянська церква Вознесіння Господнього;
Дерев’яні церкви карпатського регіону. Жовківська церква Пресвятої Трійці;
Дерев’яні церкви карпатського регіону. Матківська церква Введення в храм Пресвятої Богородиці;
Дерев’яні церкви карпатського регіону. Нижньовербізька церква Різдва Пресвятої Богородиці;
Дерев’яні церкви карпатського регіону. Потелицька церква Зіслання Святого Духа;
Дерев’яні церкви карпатського регіону. Рогатин – церква Зіслання Святого Духа;
Резиденція Буковинських і Далматинських митрополитів;
Геодезична дуга Струве – Катеринівка;
Геодезична дуга Струве – Баранівка;
Геодезична дуга Струве – Фельштин;
Геодезична дуга Струве – Старо-Некрасівка;
Астрономічна обсерваторія Київського національного університету;
Культурний ландшафт каньйону в Кам’янці-Подільському;
Дендрологічний парк “Софіївка”;
Держпром (будівля Державної промисловості);
Науково-дослідний інститут (НДІ) Астрономічна обсерваторія Одеського національного університету;
Науково-дослідний інститут (НДІ) Миколаївська астрономічна обсерваторія;
Могила Тараса Шевченка та Державний історико-природничий музей-заповідник.

“Вже понад 500 днів український народ продовжує виявляти свою стійкість та демонструє свою рішучість у боротьбі з агресором. Ми не сприймаємо війну як звичайну річ. Ми не приймаємо ні окупацію наших територій, ні знищення нашої культурної спадщини. Тож нехай це засідання буде ще одним кроком нашої спільної місії – збереження та відновлення об’єктів культурної спадщини”, – сказала заступниця очільника Мінкульту Анастасія Бондар під час засіданні Комітету Другого протоколу до Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту.

Під час засідання також розглянуто питання міжнародної підтримки України. Сторони-учасники Комітету підтвердили свою готовність надавати допомогу Україні.

Зокрема, Україна буде продовжувати отримувати міжнародну допомогу з Фонду на екстрені заходи. При цьому враховуватимуться попередні висновки Міжнародної експертної місії ЮНЕСКО з оцінки завданих збитків культурним та релігійним об’єктам в Одесі.

Планується також підготовка фахівців у галузі захисту культурних цінностей, проведення тренінгів для військових та інші заходи.

Учасники та присутні Комітету висловили солідарність з Україною та українським народом, а також висловили глибоку стурбованість через цілеспрямоване знищення культурного сектору російськими військами.

Зокрема, за результатами засідання прийнято Декларацію про захист культурної спадщини в Україні, запропоновану українською стороною.

Для збереження об’єктів культурної спадщини Україна залучатиме досвід провідних світових компаній та впроваджуватиме найсучасніші технології.
Станом на 25 липня 2023 року, через повномасштабну війну Росії проти України пошкоджень зазнали 763 об’єкти культурної спадщини. З них об’єктів національного значення – 105, місцевого значення – 595, щойно виявлених – 63.

Довічна вірність у тваринному світі трапляється значно рідше, ніж може здатися. Хоча понад 90% птахів утворюють пари, більшість із них змінює партнера кожного або кожні кілька сезонів розмноження. Лише окремі види, зокрема папуги-нерозлучники, лебеді, орли та альбатроси, зазвичай залишаються разом на все життя. Чому одні тварини обирають довічного партнера, а інші – ні, пояснив директор німецького Інституту орнітології Барт Кемпенаерс.