Україна може заробити до семи млрд на брухті зі знищеної російської техніки
Джерело: Forbes
З початку повномасштабної війни Україна перетворила 15 000 одиниць російської броньованої техніки на близько 1 млн т брухту. Його перероблення може приносити українській економіці мільярди гривень на рік.
Нині на складах перебуває більш як 12 000 т металобрухту. Понад 541 т з них – брухт із вмістом дорогоцінних металів. Через війну обсяги брухту виросли у 17 разів.
Зауважується, що до кінця 2024 року на обліку Міноборони може опинитися 200 000 т брухту.
Одначе, через специфічну процедуру реалізації упродовж минулих років відомство не передавало брухт на переробку, накопичуючи натомість його на своїх складах.
У 2021 році парламент збільшив експортне мито за брухт до 180 євро за тонну. Компанії, які експортують металобрухт до ЄС, мають отримати сертифікат EUR.1, що підтверджує українське походження сировини.
Однак, відтепер довести “українське походження” брухту зі знищеної російської техніки – майже неможливо, до того ж, для Міноборони існує пряма заборона на його експорт.
Тож, зауважують фахівці, якщо уряд не дозволить продавати залишки військового брухту на експорт – можна спробувати налагодити переробку в Україні. Відповідно до підрахунків, це може дозволити заробити на реалізації військового брухту близько 7 млрд грн та створити 2000–2500 нових робочих місць.
Зауважимо, за даними Генштабу, станом на 30 листопада 2023 року, орієнтовні втрати російських окупантів у війні проти України становлять:
- танків ‒ 5 551 (+13 за добу)
- бойових броньованих машин ‒ 10 340 (+28 за добу)
- артилерійських систем – 7 909 (+1 за добу)
- РСЗВ – 910
- засоби ППО ‒ 600
- літаків – 323
- гелікоптерів – 324
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 5 954 (+10 за добу)
- крилаті ракети ‒ 1 567
- кораблі/катери ‒ 22
- підводні човни – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 10 361 (+13 за добу)
- спеціальна техніка ‒ 1 124 (+3 за добу)
- Українське оборонне відомство спільно з посольством США узгодили посилений контроль за кінцевим використанням наданого озброєння. Розширений моніторинг передбачає регулярні інвентаризації, спільні фізичні перевірки з партнерами та спецперевірки.
- Міністерство оборони України співпрацює з ЄС щодо моніторингу обліку зброї та військового майна, отриманого від країн Євросоюзу.
- Протягом жовтня-листопада 2023 року в Міністерстві оборони та Збройних силах України запроваджено ще чотири стандарти НАТО.
На війні загинув Артур Назаров – фотограф, відеограф, учасник Революції Гідності та доброволець із Сум. Він документував події на Майдані, воював на сході України у 2014-2015 роках, а після початку повномасштабного вторгнення знову став на захист Батьківщини.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 20 листопада щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 157 бойових зіткнень.
Російські військові почали застосовувати на фронті новий ударний безпілотник “Куб-10МЄ”. Про це повідомив позаштатний радник президента України Сергій “Флеш” Бескрестнов.
19 листопада президент Франції Емманюель Макрон закликав повернути на розгляд питання вступу України до НАТО після саміту “Коаліції охочих” у Берліні.
19 листопада міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський після зустрічі з угорською колегою Анітою Орбан у Будапешті заявив, що Варшава координуватиме та представлятиме спільну позицію країн Центральної Європи під час консультацій щодо завершення російсько-української війни.