Україна отримала восьмий транш макрофінансової допомоги у розмірі 1,5 млрд євро
Джерело: Міністерство фінансів України
Сьогодні, 22 вересня, Україна отримала восьмий транш у розмірі 1,5 млрд євро в межах масштабної макрофінансової допомоги (МФД) від ЄС на 2023 рік.
Загалом у 2023 році до державного бюджету України надійшло від ЄС вже 13,5 млрд євро пільгових позикових коштів МФД.
Макрофінансова допомога надається на безпрецедентно пільгових умовах та спрямовується на фінансування пріоритетних видатків держбюджету України.
Наступні три транші в межах масштабної програми МФД, з урахуванням рівня виконання Україною погоджених сторонами умов структурної політики, очікуються до кінця 2023 року.
За даними Мінфіну, загальний плановий обсяг фінансування за поточною програмою МФД складає 18 млрд євро.
“Макрофінансова допомога ЄС – це вагомий внесок у забезпечення фінансової стабільності та пришвидшення перемоги у війні. Вдячний колегам з усіх інституцій ЄС за лідерство у підтримці України та ритмічність у наданні коштів, що допомагає українській державі своєчасно та у повному обсязі забезпечувати фінансування видатків державного бюджету, перш за все соціальних та гуманітарних”, – зазначив міністр фінансів України Сергій Марченко.
- 22 серпня до держбюджету України надійшов сьомий транш у розмірі 1,5 млрд євро в межах масштабної програми макрофінансової допомоги ЄС (МФД).
- За даними Державної казначейської служби, за липень 2023 року до загального фонду державного бюджету надійшло 136,7 мільярда гривень.
- До державного бюджету України надійшов грант від США у розмірі $1,25 млрд через Цільовий фонд багатьох донорів Світового банку.
Перший транш кредиту ЄС для України більше не включатиме 5,9 мільярда євро оборонного фінансування виробництва безпілотників, а натомість покриє 3,2 мільярда євро бюджетної підтримки.
Вже цього місяця Данія передасть Україні 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Партнери зреагували на запит Києва та переспрямували частину фінансування з боєприпасів короткої дальності на далекобійні артилерійські рішення.
Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.
У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.
Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.