Україна отримає грант у розмірі 50 млн євро від Кредитної установи для відбудови (KfW)

Зображення: Мінфін/Facebook
Джерело: Міністерство фінансів України
Сьогодні, 30 листопада, міністр фінансів України Сергій Марченко підписав угоду про грант між Україною та Кредитною установою для відбудови (KfW) на суму 50 млн євро на рефінансування програми “Доступні кредити 5-7-9%”.
Відтак, кошти дозволять відшкодувати витрати на компенсацію процентної ставки за кредитами для малого і середнього бізнесу України.
За словами міністра фінансів України Сергія Марченка, 50 млн євро грантових коштів KfW стануть вагомим внеском в удосконалення чинних програм фінансової підтримки бізнесу.
“Кошти будуть спрямовані на рефінансування витрат за програмою “Доступні кредити 5-7-9%”, що дозволить й надалі забезпечувати доступ малому і середньому бізнесу до пільгового кредитування”, – наголосив очільник Мінфіну Сергій Марченко та висловив вдячність уряду Німеччини за співпрацю і системну підтримку України.
Міністр зазначив, що Фонду розвитку підприємництва (ФРП) є ключовою інституцією з доступного фінансування для українського бізнесу, спрямованого на відновлення та розвиток підприємництва в умовах воєнного стану.
“Уряд ФРН продовжує підтримувати українську сторону та надає сприяння подальшими грантами. Ми раді продовженню нашої співпраці з Україною щодо підтримки підприємництва в умовах війни. Минулого року KfW надав 150 млн євро для програми 5-7-9, а тепер ми з задоволенням розширюємо підтримку на додаткові 50 млн євро. Ці кошти є важливою складовою німецько-українського співробітництва задля розвитку, загальна сума якого лише у 2023 році склала більше ніж 600 млн євро”, – зазначила керівниця штабу BMZ по Україні Ульріке Хопп-Нішанка.
Також у заході взяли участь заступниця міністра фінансів України Ольга Зикова, заступник міністра фінансів України з питань європейської інтеграції Юрій Драганчук, керівниця штабу по Україні Федерального міністерства економічного розвитку та співробітництва (BMZ) Ульріке Хопп-Нішанка, голова представництва KfW в Україні та Молдові Лоренц Гесснер та виконавчий директор Фонду розвитку підприємництва (ФРП) Андрій Гапон.
Під час зустрічі сторони обговорили механізми реалізації програми Ukraine Facility, двосторонню співпрацю урядів України та Німеччини у межах проєктів Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) та подальші спільні кроки щодо підготовки міжурядової Рамкової угоди про фінансову співпрацю.
В результаті наголошено на важливості впровадження потрібних механізмів для реалізації проєктів. Зокрема українська сторона, зі свого боку, запевнила, що уряд максимально зацікавлений у прозорості надходження коштів та її забезпеченні.
- Словенія готова виділити до 5 мільйонів євро грантових коштів на відбудову інфраструктурних обʼєктів в Україні.
- Чернігову нададуть 2 млн євро на відновлення закладів освіти. Представники міста підписали меморандум з французькою організацією “ACTED”.
- 19 листопада, у вечірньому відеозверненні, президент Володимир Зеленський повідомив, що на 2024 рік Нідерланди погодили понад 2 мільярди євро військової допомоги Україні.
Міністр закордонних справ Радослав Сікорський наголосив, що пишається польським судом, котрий днями постановив, “що саботаж проти загарбника не є злочином”. Так він зреагував на обурення глави МЗС Угорщини Петера Сіярто стосовно того, що за його словами, польський суд “випустив терориста”, підозрюваного у підриві Nord Stream 2.
Міністерство оборони Росії починає економити будівельні матеріали та папір через проблеми з бюджетом. Як повідомив джерело, близьке до міністерства, мова про впровадження інструментів “ощадливого управління”, адаптованих під армію РФ.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 22 жовтня повідомила, що уряд вже виділив понад 700 мільйонів гривень на ремонт доріг у прифронтових Сумській і Харківській областях, а також на Полтавщині.
Станом на вечір 22 жовтня у Харкові збільшилася кількість постраждалих внаслідок російської атаки на дитсадок, повідомив міський голова Ігор Терехов. Серед поранених – п’ятирічна дитина.
У різних регіонах РФ масово переносять строки ремонтів інфраструктурних об’єктів – від доріг до інтернет-кабелів та освітніх закладів. Причиною затримок офіційно називають нестачу фінансування, проблеми з постачанням матеріалів та техніки. Реальна причина – перенаправлення державних коштів на продовження війни проти України.