Україна підписала угоду про розширення аграрного експорту до Китаю
Джерело: Мінагрополітики
6 березня українська сторона підписала важливу угоду з Китайською Народною Республікою. Документи регламентують ветеринарно-санітарні та фітосанітарні вимоги до постачання на китайський ринок водних продуктів дикого вилову та гороху.
Значний внесок у переговорний процес зробило Посольство та Посол Китаю в Україні Ма Шенкунем.
Міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль наголосив на важливості цих домовленостей для українських експортерів.
Запуск українського аграрного експорту на китайський ринок є стратегічним кроком для зміцнення економіки та розширення географії поставок. Китай є одним із найбільших світових імпортерів сільськогосподарської продукції, і відкриття нових можливостей для українських виробників дозволить не лише збільшити валютні надходження, а й закріпити Україну як надійного постачальника якісної агропродукції на міжнародному ринку. Впевнений, ми заклали міцну основу для розширення співпраці, адже останній контракт з Китаєм був підписаний 5 років тому. Працюємо спільно далі, — зазначив Коваль.
Згідно з прогнозами, реалізація цих домовленостей сприятиме зростанню експорту:
- Виробництво гороху в Україні демонструє стабільну динаміку. У 2023/2024 маркетинговому році воно становило 409 тисяч тонн, а у 2024/2025 прогнозується на рівні 476 тисяч тонн. Основними ринками збуту залишаються Туреччина, Індія, Італія, Малайзія, ОАЕ, а також Китай, який демонструє високі темпи зростання закупівель.
- Внутрішній промисловий вилов риби у 2024 році склав 11,9 тисячі тонн, що на 6,2% більше, ніж у 2023 році. Вилов за межами юрисдикції України зріс майже вдвічі – до 19,9 тисяч тонн. Експортна вартість рибної продукції за рік зросла на 80,3% та досягла 56,3 мільйона доларів США.
Нові протоколи продовжують співпрацю між Україною та КНР у сфері аграрної торгівлі, яка активно розвивається з 2019 року. Очікується, що вже найближчим часом українські компанії зможуть розпочати поставки продукції до Китаю відповідно до нових вимог.
- Спеціальний посланник Китаю у європейських справах Лу Шей заявив, що він “шокований” тим, як президент США Дональд Трамп поводиться зі своїми союзниками в Європі, додавши, що мирна угода для України не повинна визначатися лише США та Росією.
- Тайвань звернувся до українських компаній для вивчення їхнього досвіду в умовах повномасштабної війни з Росією, повідомив високопосадовець Тайваню в інтерв’ю Reuters. Острів активізує планування на випадок надзвичайних ситуацій на тлі загострення загрози з боку Китаю, який претендує на Тайвань як свою територію.
- Міністр оборони США Піт Гегсет заявив, що США готові до війни з Китаєм.
- Китай збільшить оборонний бюджет на 7,2% цього року, продовжуючи свої зусилля зі створення більш потужної та сучасної армії для захисту територіальних претензій і протидії зростаючій військовій присутності США в Азії.
У Йорданії семеро людей загинули, ще 40 дістали поранення внаслідок стрілянини в церкві під час похорону. Влада країни назвала напад терористичним актом, спрямованим проти християнської меншини.
Президент США Дональд Трамп заявив, що міг би спробувати зупинити війну між Україною та Росією за допомогою мит у розмірі 200%. Водночас він визнав, що цей підхід навряд чи спрацює через недостатній обсяг торгівлі з обома країнами.
Президентка Молдови Мая Санду заявила, що країна оголосила персоною нон ґрата співробітника посольства Росії після падіння російського ударного безпілотника поблизу житлових будинків та енергетичного об’єкта.
Україна запроваджує режим припинення вогню у визначеному районі тимчасово окупованих Олешок на Херсонщині для проведення гуманітарної операції. Він почне діяти о 03:00 27 жовтня за київським часом.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 23 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 159 бойових зіткнень.