Україна підписала угоду про розширення аграрного експорту до Китаю
Джерело: Мінагрополітики
6 березня українська сторона підписала важливу угоду з Китайською Народною Республікою. Документи регламентують ветеринарно-санітарні та фітосанітарні вимоги до постачання на китайський ринок водних продуктів дикого вилову та гороху.
Значний внесок у переговорний процес зробило Посольство та Посол Китаю в Україні Ма Шенкунем.
Міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль наголосив на важливості цих домовленостей для українських експортерів.
Запуск українського аграрного експорту на китайський ринок є стратегічним кроком для зміцнення економіки та розширення географії поставок. Китай є одним із найбільших світових імпортерів сільськогосподарської продукції, і відкриття нових можливостей для українських виробників дозволить не лише збільшити валютні надходження, а й закріпити Україну як надійного постачальника якісної агропродукції на міжнародному ринку. Впевнений, ми заклали міцну основу для розширення співпраці, адже останній контракт з Китаєм був підписаний 5 років тому. Працюємо спільно далі, — зазначив Коваль.
Згідно з прогнозами, реалізація цих домовленостей сприятиме зростанню експорту:
- Виробництво гороху в Україні демонструє стабільну динаміку. У 2023/2024 маркетинговому році воно становило 409 тисяч тонн, а у 2024/2025 прогнозується на рівні 476 тисяч тонн. Основними ринками збуту залишаються Туреччина, Індія, Італія, Малайзія, ОАЕ, а також Китай, який демонструє високі темпи зростання закупівель.
- Внутрішній промисловий вилов риби у 2024 році склав 11,9 тисячі тонн, що на 6,2% більше, ніж у 2023 році. Вилов за межами юрисдикції України зріс майже вдвічі – до 19,9 тисяч тонн. Експортна вартість рибної продукції за рік зросла на 80,3% та досягла 56,3 мільйона доларів США.
Нові протоколи продовжують співпрацю між Україною та КНР у сфері аграрної торгівлі, яка активно розвивається з 2019 року. Очікується, що вже найближчим часом українські компанії зможуть розпочати поставки продукції до Китаю відповідно до нових вимог.
- Спеціальний посланник Китаю у європейських справах Лу Шей заявив, що він “шокований” тим, як президент США Дональд Трамп поводиться зі своїми союзниками в Європі, додавши, що мирна угода для України не повинна визначатися лише США та Росією.
- Тайвань звернувся до українських компаній для вивчення їхнього досвіду в умовах повномасштабної війни з Росією, повідомив високопосадовець Тайваню в інтерв’ю Reuters. Острів активізує планування на випадок надзвичайних ситуацій на тлі загострення загрози з боку Китаю, який претендує на Тайвань як свою територію.
- Міністр оборони США Піт Гегсет заявив, що США готові до війни з Китаєм.
- Китай збільшить оборонний бюджет на 7,2% цього року, продовжуючи свої зусилля зі створення більш потужної та сучасної армії для захисту територіальних претензій і протидії зростаючій військовій присутності США в Азії.
Міжнародна морська організація заявила, що очікує деталей після заяви Дональда Трампа про відновлення морської блокади Ірану та 20% компенсацію з вантажів, які проходять через Ормузьку протоку. В агенції ООН наголосили, що не підтримують збори за транзит міжнародними протоками.
Губернатор Південної Кароліни Генрі Макмастер призначив Дарлін Грем Нордон тимчасовою сенаторкою після смерті її брата Ліндсі Грема. Раніше таке рішення публічно підтримав Дональд Трамп.
Американський сейсмолог китайського походження Юлін Чен майже два роки перебуває під вартою в Китаї та очікує суду за звинуваченням у шпигунстві. Він досліджував способи виявлення ядерних випробувань КНДР, а США визнали його “неправомірно затриманим”.
Президент США Дональд Трамп підтримає двопартійний санкційний пакет проти Росії, який просував покійний сенатор Ліндсі Грем. Законопроєкт має надати президенту можливість запроваджувати високі мита проти країн, що купують російські нафту, газ та уран.
Група сенаторів-демократів на чолі з Кірстен Джиллібранд закликала адміністрацію Дональда Трампа протягом тижня оприлюднити результати розслідування удару по школі для дівчат у Мінабі. За даними іранської сторони, під час атаки 28 лютого загинули понад 175 дітей і вчителів.