Україна постала перед найгострішим дефіцитом бюджету з початку повномасштабної війни – AP

Джерело: AP

Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.

На території ПРАТ “Камет-сталь” — великого промислового комплексу, який раніше був одним із важливих елементів української економіки, — нині не працюють печі, цехи спорожніли, а навколо лежать уламки металу. Підприємство зупинилося після чергової російської атаки.

Тим часом зерно, один із ключових українських експортних товарів, накопичується на полях і в силосах. Фермерам дедалі складніше знаходити безпечні маршрути для перевезення продукції, частина з них чекає на підвищення цін.

Посилені удари РФ поступово паралізують українську економіку. Атаки спрямовані на промислові й енергетичні підприємства, а також на логістичні мережі, залізниці та експортні маршрути, від яких залежить робота економіки. Майже щоденні атаки балістичними ракетами та реактивними безпілотниками порушують виробництво й підвищують вартість перевезень.

Унаслідок цього уряд постає перед дедалі гострішою нестачею коштів: повітряні удари скорочують надходження від металургії, сільського господарства та інших ключових секторів. Наслідки поширюються на взаємопов’язані галузі саме тоді, коли Київ не має визначеності щодо майбутньої підтримки з боку США.

Минулого тижня Національний банк України спрогнозував скорочення економіки на 0,4% у 2026 році. Це перегляд попереднього прогнозу, який передбачав зростання на 1,8%. Причинами стали російські атаки та зростання світових цін на енергоносії. Голова НБУ Андрій Пишний повідомив, що регулятор також підвищив прогноз інфляції з 10%, очікуваних у липні, до 12,5%.

Україна спрямовує на оборону близько 40% валового внутрішнього продукту — значно більше, ніж може самостійно забезпечити країна, зазначає Торбйорн Беккер, директор Стокгольмського інституту перехідної економіки. За його словами, самі лише підвищення податків дали б лише незначну частину необхідних коштів.

Металургія зупиняється

Ракетні удари зупинили виробництво сталі на підприємствах групи “Метінвест” — найбільшої гірничо-металургійної компанії.

“Камет-сталь” у промисловому місті Кам’янському у 2025 році забезпечувала понад чверть усього виробництва сталі в Україні. На підприємстві працювали тисячі осіб, які виробляли сталь і чавун для внутрішнього будівельного ринку. Крім того, комбінат постачав напівфабрикати зі сталі на підприємство “Метінвесту” в Болгарії для продажу там та на інших європейських ринках.

Однак 5 вересня по підприємству вдарили п’ять балістичних ракет. Його зупинка завдала шкоди промисловій економіці України та позначилася на будівництві, гірничодобувній галузі, машинобудуванні, енергетиці й логістиці.

“Укрзалізниця”, національний залізничний оператор, переважно залежить від перевезень сталі та інших вантажів.

Генеральний директор комбінату Олександр Третьяков зауважив, що відновлення виробництва також може ускладнити торговельні обмеження Європейського Союзу, оскільки вони звужують ринки збуту української сталі.

Це найгірша ситуація від часів Другої світової війни, — сказав Третьяков. Він нагадав, що раніше металургія забезпечувала близько 6% ВВП України.

Зерно накопичується через проблеми з експортом

На сільське господарство припадає до 60% валютних надходжень України, що робить цю галузь критично важливою для економіки воєнного часу.

Однак російські атаки на судноплавство в Чорному морі різко скоротили рух через українські глибоководні порти. Це відбувається саме тоді, коли аграріям потрібні кошти для підготовки до наступної посівної.

За даними компанії Lloyd’s List Intelligence, яка займається морською аналітикою та збором даних, обсяги чорноморської торгівлі України різко скоротилися через атаки на порти, судна й логістичну інфраструктуру. У серпні до чорноморських портів прибуло лише 21 судно — приблизно на 90% менше, ніж за аналогічний період минулого року.

Високі страхові премії та постійна загроза російських ударів відлякують судновласників. Цього року внаслідок атак загинули десятки моряків.

Кількість суден, які прямують із менш потужних українських портів на Дунаї до Чорного моря, зросла навіть попри загрозу російських обстрілів. Однак цей маршрут обходиться дорого. Сулінський канал у дельті Дунаю надто мілкий для найбільших суден, тому десятки кораблів нерідко чекають по кілька днів, щоб увійти в річку або вийти з неї.

Можливості маршруту також обмежує рекордно низький рівень води в Дунаї через посуху. Баржі, які раніше перевозили 1500 тонн вантажу, тепер завантажують лише на 800–900 тонн. Щоб перевезти той самий обсяг продукції, потрібно майже вдвічі більше барж, що збільшує витрати. Так, наприклад на початку цього року перевезення однієї тонни кукурудзи з центральної України до Іспанії коштувало до $50. Тепер ціна може сягати $150.

Україна переживає найгостріший дефіцит коштів від початку російського вторгнення

Голова парламентського бюджетного комітету Роксолана Підласа заявила, що Україна постала перд найгострішою нестачею коштів від початку російського вторгнення у 2022 році. Скорочення податкових надходжень ускладнило фінансування запланованих видатків, попри міжнародні зобов’язання щодо надання допомоги.

У 2026 році Україні бракує трохи менше ніж $25 млрд фінансування. До кінця року парламент має схвалити десятки законопроєктів, пов’язаних із міжнародними зобов’язаннями. У 2027 році дефіцит фінансування, за прогнозами, сягне близько $32,6 млрд. Крім того, країні знадобиться приблизно $45 млрд військової допомоги.

Ситуацію ускладнила втрата бюджетної підтримки з боку США. За даними Рахункової палати США, у 2022–2024 роках адміністрація президента Джо Байдена надала Україні $50 млрд безпосередньої бюджетної допомоги. Ці кошти, зокрема, допомагали виплачувати зарплати вчителям і лікарям, а також пенсії.

Після повернення президента Дональда Трампа до Білого дому значної нової допомоги Україні не затверджували. Частина коштів, виділених за адміністрації Байдена, досі перебуває в процесі надходження.

Європа стала найбільшим джерелом загальної підтримки України. Від початку війни європейські країни спільно надали €137 млрд ($153 млрд) фінансової, гуманітарної та військової допомоги. Для порівняння, обсяг допомоги США становив €115 млрд ($129 млрд), свідчать дані Кільського інституту світової економіки.

Як зазначається, пріоритетом для українського уряду залишаються оборона, зарплати працівникам державного сектору, пенсії та соцдопомога. Водночас влада відтермінувала будівництво, відновлення та частину проєктів із підготовки до зими.

Якщо Україна не знайде способу покрити дефіцит наступного року, “це означатиме, що ми не зможемо виплачувати зарплати вчителям і лікарям та утримувати лікарні”, додала Підласа.

Раніше Брюссель пообіцяв покрити приблизно 45 млрд євро українського бюджетного дефіциту. Для цього ще належить визначити відповідний фінансовий механізм. З огляду на масштаб потреб, найімовірнішим варіантом наразі є випуск нових спільних боргових зобов’язань.

• Президент України Володимир Зеленський зустрівся з президентом Європейської ради Антоніу Коштою та президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн. Сторони обговорили подальшу допомогу Україні, підтримку енергетики, протиповітряну оборону, фінансову стійкість і просування до членства в Євросоюзі.

• бюджет,
• дефіцит бюджету,
• Російсько-Українська війна,
• удари рф,
• Україна