Україна стала країною-учасницею Римського статуту МКС
Джерело: “Укрінформ”
Україна офіційно стала 125-ю державою-учасницею Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС) 1 січня 2025 року. Цей статус надає їй всі права й обов’язки повноправного члена, зокрема участь у виборах суддів, прокурора та його заступників, голосування щодо бюджету і змін до статуту. У будівлі суду вже встановили український прапор поряд зі стягами інших держав-учасниць.
Речник МКС Фаді ель-Абдалла зазначив, що Україна зможе висувати кандидатів на посаду суддів, якщо ті відповідатимуть встановленим вимогам. Наприклад, досвід у міжнародному чи кримінальному праві та володіння однією з офіційних мов суду (англійською чи французькою). Він також висловив сподівання, що приклад України мотивуватиме інші держави приєднатися до Римського статуту.
МКС не розглядає справи проти держав, а лише індивідуальну відповідальність за злочини. Прокурор суду ухвалює рішення щодо висунення звинувачень на основі зібраних доказів. Нині розслідування щодо ситуації в Україні вже триває, і в його межах були порушені кілька справ.
Ратифікація статуту передбачає нові зобов’язання для України, зокрема фінансові. Кошторис суду, який нині становить приблизно 190 мільйонів євро, затверджує Асамблея держав-учасниць, враховуючи розмір економіки та чисельність населення кожної країни. Частка України буде визначена за тими ж принципами, що й для інших учасників.
Фаді ель-Абдалла наголосив на важливості міжнародної співпраці для ефективної роботи суду, а також підкреслив, що ратифікація Римського статуту дозволить Україні повноцінно брати участь у формуванні майбутнього міжнародного кримінального права.
- Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешт ексміністра оборони РФ Сергія Шойгу та начальника російського Генштабу Валерія Герасимова за підозрою у міжнародних та воєнних злочинах, а також злочинах проти людяності.
- Прокурори Міжнародного кримінального суду (МКС) розслідують російські кібератаки на українську цивільну інфраструктуру як можливі воєнні злочини.
Президентка Браунського університету Крістіна Паксон оголосила, що залишить посаду наприкінці поточного навчального року. Її рішення пролунало після тривалого конфлікту з адміністрацією Дональда Трампа через загрозу втрати федерального фінансування.
Верховний суд США не став блокувати багаторічне судове рішення проти палестинської влади на час подальшого оскарження. Справа стосується стрілянини та вибухів поблизу Єрусалима, внаслідок яких загинули або зазнали поранень громадяни США.
Польща подала апеляцію на рішення брюссельського суду, який зобов’язав її прийняти близько 64 мільйонів доз вакцини від COVID-19 та виплатити Pfizer приблизно 1,3 мільярда євро. Варшава також просить призупинити виконання рішення до завершення розгляду скарги.
Президент США Дональд Трамп заявив, що нові переговори з Тегераном стануть останньою можливістю укласти угоду та уникнути посилення американських ударів. Першим етапом він назвав відкриття Ормузької протоки, а другим – розв’язання питання ядерної програми Ірану.
Іран готував удари по трьох об’єктах в Україні у відповідь на атаку на іранське судно, заявив радник верховного лідера країни Мохсен Резаї. За його словами, операцію скасували після пояснення Києва, що інцидент стався помилково