Україна та Естонія готові до початку переговорів стосовно безпекової угоди

Джерело: ОП

7 лютого в Офісі президента провели зустріч із заступницею міністра закордонних справ Естонської Республіки Кюлліке Сілласте-Еллінг. Зокрема обговорили готовність України до якнайшвидшого початку переговорів з Естонією щодо укладення двосторонньої безпекової угоди.

Заступник глави ОП Ігор Жовква висловив вдячність естонській стороні за нещодавнє консенсусне рішення лідерів ЄС про створення нового фінансового інструменту для України Ukraine Facility обсягом 50 млрд євро на 2024–2027 роки.

Під час зустрічі основну увагу приділили питанню надання Україні дієвих гарантій безпеки, як це передбачено Спільною декларацією про підтримку України, ухваленою на Вільнюському саміті НАТО у липні 2023 року.

Учасники обговорили структуру майбутньої двосторонньої безпекової угоди та її тематичні блоки. Домовилися про якнайшвидший початок переговорів щодо її укладення.

Українська сторона відзначила лідерство Естонії у низці пріоритетних сфер.

Окремо співрозмовники обговорили реалізацію Української формули миру та підготовку до Глобального саміту миру.

Нагадаємо, що 12 липня на саміті НАТО у Вільнюсі країни G7 погодили спільну декларацію стосовно “гарантій безпеки” для України. У документі наголошується, що лідери підтверджують непохитну відданість стратегічній меті збереження вільної, незалежної, демократичної та суверенної України в межах її міжнародно визнаних кордонів, здатної захистити себе та стримати майбутню агресію.

Лідери G7 зазначили, що інші країни, які бажають зробити свій внесок у ці зусилля, спрямовані на забезпечення вільної, сильної, незалежної та суверенної України, можуть приєднатися до цієї Спільної декларації в будь-який час.

Перший транш кредиту ЄС для України більше не включатиме 5,9 мільярда євро оборонного фінансування виробництва безпілотників, а натомість покриє 3,2 мільярда євро бюджетної підтримки.

Вже цього місяця Данія передасть Україні 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Партнери зреагували на запит Києва та переспрямували частину фінансування з боєприпасів короткої дальності на далекобійні артилерійські рішення.

Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.

У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.

Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.