Україна та Естонія готові до початку переговорів стосовно безпекової угоди

Джерело: ОП

7 лютого в Офісі президента провели зустріч із заступницею міністра закордонних справ Естонської Республіки Кюлліке Сілласте-Еллінг. Зокрема обговорили готовність України до якнайшвидшого початку переговорів з Естонією щодо укладення двосторонньої безпекової угоди.

Заступник глави ОП Ігор Жовква висловив вдячність естонській стороні за нещодавнє консенсусне рішення лідерів ЄС про створення нового фінансового інструменту для України Ukraine Facility обсягом 50 млрд євро на 2024–2027 роки.

Під час зустрічі основну увагу приділили питанню надання Україні дієвих гарантій безпеки, як це передбачено Спільною декларацією про підтримку України, ухваленою на Вільнюському саміті НАТО у липні 2023 року.

Учасники обговорили структуру майбутньої двосторонньої безпекової угоди та її тематичні блоки. Домовилися про якнайшвидший початок переговорів щодо її укладення.

Українська сторона відзначила лідерство Естонії у низці пріоритетних сфер.

Окремо співрозмовники обговорили реалізацію Української формули миру та підготовку до Глобального саміту миру.

Нагадаємо, що 12 липня на саміті НАТО у Вільнюсі країни G7 погодили спільну декларацію стосовно “гарантій безпеки” для України. У документі наголошується, що лідери підтверджують непохитну відданість стратегічній меті збереження вільної, незалежної, демократичної та суверенної України в межах її міжнародно визнаних кордонів, здатної захистити себе та стримати майбутню агресію.

Лідери G7 зазначили, що інші країни, які бажають зробити свій внесок у ці зусилля, спрямовані на забезпечення вільної, сильної, незалежної та суверенної України, можуть приєднатися до цієї Спільної декларації в будь-який час.

Працівники Державного бюро розслідувань викрили в одному з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Одеської області схему незаконного примусу чоловіків до мобілізації. За даними слідства, до неї були причетні шестеро посадовців РТЦК та троє представників місцевої громадської організації.

Кількість жертв масованої російської атаки на Київ зросла до п’яти. У лікарні померла одна з постраждалих, яка перебувала у тяжкому стані.

Стали відомі імена рятувальників ДСНС, які загинули внаслідок повторного російського удару по цивільному підприємству в Харкові в ніч на 15 червня.

Унаслідок ракетно-дроновї атаки по Києву в ніч на 15 червня пошкоджень зазнала будівля Вищого антикорупційного суду.

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсакхна відреагував на пошкодження Києво-Печерської лаври внаслідок російської атаки, заявивши, що удар по одній із найважливіших християнських святинь свідчить про зневагу Росії до світової культурної спадщини.