Україна та Фінляндія підписали угоду на €50 млн для проєктів відбудови
Джерело: Мінфін
12 листопада міністр фінансів Сергій Марченко та глава зовнішньої торгівлі та розвитку Фінляндії Вілле Тавіо підписали Рамкову угоду щодо проєктів, котрі фінансуються за програмою Фінсько-українського інвестиційного фонду. У межах угоди на 2025 рік заплановане надання кредитів на суму до 50 млн євро.
Зауважується, що грантова складова проєкту становитиме не менше 35% загальної вартості, що дозволить забезпечити пільгові умови фінансування.
Пряма бюджетна підтримка Фінляндії з лютого 2022 року становить понад 36 млн доларів США грантового фінансування. За даними Кільського інституту дослідження світової економіки Фінляндія є п’ятим найбільшим донором військової, гуманітарної та фінансової допомоги Україні за часткою від ВВП країни – близько 2,5 млрд євро або 0,9% від ВВП.
Під час підписання сторони також обговорили нинішні програми розвитку та підтримки відбудови України за сприяння Фінляндії.
Зокрема Марченко відзначив важливість співпраці країн-донорів України в межах Української платформи донорів. Під час девʼятого засідання Керівного комітету Фінляндія доєдналась до Платформи у ролі спостерігача.
Міністр Вілле Тавіо зауважив, що основними галузями для інвестицій та відбудови, до яких планує залучатися фінська сторона є енергетика, освіта, інфраструктура, а також цифрові технології та сільське господарство.
- Конфедерація фінської промисловості розпочала збір пожертв на енергетичне обладнання та техніку для України. Міністерство внутрішніх справ Фінляндії організовує збір, доставку та транспортні витрати.
- Фінляндія вважає, що Україна має повне право на здійснення військових дій у Курській області, враховуючи поточну ситуацію та розвиток подій. Про це заявив президент Фінляндії Александр Стубб.
- Фінляндія надасть Україні новий пакет військової допомоги, вартість якого складає близько 118 мільйонів євро. Це стане вже 25-м пакетом оборонної підтримки від Фінляндії.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.