Україна та Росія ведуть конфіденційні переговори щодо компромісів — Die Zeit
Джерело: Die Zeit
Україна та Росія ведуть конфіденційні переговори з метою досягнення компромісів, повідомляє редакторка політичного відділу німецького видання Die Zeit Аліса Бота.
За її словами, переговори час від часу проводяться за участі посередників, зокрема Катару, який у серпні сприяв діалогу між сторонами щодо припинення ударів по енергетичній інфраструктурі. Цей діалог було зупинено після наступу ЗСУ в Курській області.
Крім цього, катарські посередники брали участь у перемовинах, спрямованих на повернення українських дітей, вивезених до Росії з тимчасово окупованих територій. Ще одним прикладом переговорів між сторонами був обмін полоненими, здійснений за підтримки ОАЕ. Також до у переліку згадали зернову угоду, що забезпечувала експорт українського збіжжя через Чорне море.
Зустрічі радників із безпеки урядів країн G7 та України відбулися в низці міст, зокрема у Копенгагені, Києві, Мальті, Давосі й Джидді. На конференції, організованій у Джидді, були присутні представники 42 країн, включно з Південною Африкою, Бразилією та Індією, які раніше не демонстрували підтримки України.
Бота зазначає, що найбільша ефективність дипломатичних зусиль досягається в умовах таємності. “Дипломатія другого напрямку” дозволяє обговорити можливі компроміси, наприклад, щодо майбутнього Криму, та визначити, в яких питаннях Росія може піти на поступки.
Журналістка також пояснює, що ці переговори відбуваються на рівні політичних радників і експертів, а не на вищих державних рівнях, що дає сторонам простір для маневру без оголошень для громадськості.
На думку Боти, німецькі чиновники, які виступають за дипломатичне врегулювання, а не за продовження бойових дій, добре обізнані з поточними процесами. Хоча в цьому контексті під “миром” вони часто мають на увазі поступки з боку України.
“Питання вже не в тому, чи відбудуться переговори. Питання в тому, коли і яким чином це відбудеться. Головне одне — Володимир Путін має бути готовий до цього”, — підсумувала Бота.
- Україна та РФ ведуть попередні переговори щодо припинення взаємних ударів по об’єктах енергетики. Також є інформація, що РФ просить не бити по їхнім НПЗ в обмін на припинення ударів по енергетиці України.
- Заступник командира 3 ОШБр Максим Жорін висловив сумніви щодо можливості мирних переговорів із Росією та застеріг, що Захід недооцінює плани Кремля. Він акцентував, що росіяни зупиняються лише за реальної відсічі.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.