Україна та Румунія домовилися про співпрацю в оборонній сфері й енергетиці

Джерело: Офіс президента

12 березня у Бухаресті президенти України та Румунії – Володимир Зеленський і Нікушор Дан – підписали три міждержавні документи. Йдеться про рамкову домовленість щодо співпраці в енергетичній сфері, спільну заяву про виробництво оборонної продукції, а також декларацію про встановлення стратегічного партнерства між Україною та Румунією.

Під час спільних заяв після підписання документів Нікушор Дан зазначив, що відносини між двома країнами в минулому були складними, однак зараз сторони прагнуть зміцнювати довіру та співпрацю.

“Не будемо приховувати, що історично між нашими країнами існувала недовіра. Вона зникла після початку війни. Обидві держави будують відносини на взаємній довірі та несуть спільну відповідальність за цю частину Європи. Підписаний нами документ має велике значення. У самому документі та під час наших обговорень ми говорили про подальшу підтримку, яку надає Румунія. Ми також обговорювали військову співпрацю, і один із документів стосується виробництва безпілотників у Румунії”, – сказав президент Румунії.

Президент Румунії також заявив, що під час переговорів сторони обговорили спільні енергетичні проєкти – один із підписаних документів спрямований саме на реалізацію цього стратегічного партнерства. Крім того, йшлося про інтеграцію України до Європейського Союзу та становище румунської меншини в Україні.

Оркім того, Дан повідомив, що під час переговорів отримав запевнення щодо збереження прав румунської меншини в Україні.

За його словами, йдеться, зокрема, про “гарантії щодо продовження функціонування шкіл румунською мовою та щодо всіх інших прав румунської меншини”.

Також Зеленський підписав указ про встановлення в Україні Дня румунської мови.

Відповідний документ передбачає запровадження нового пам’ятного дня, який щороку відзначатимуть 31 серпня.

У документі зазначається, що рішення ухвалене “з метою розвитку взаєморозуміння, взаємоповаги та співробітництва в українсько-румунських відносинах, заохочення міжкультурного діалогу, а також збереження і розвитку мовної та культурної самобутності громадян України”.

Згідно з указом, він набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.